Практики споживання контенту медіа в сучасному інформаційному суспільстві і формування громадянської культури

Abstract

Problem. The problematic situation, which actualizes the chosen topic, is related to the practices of media content consumption in modern society, and is characterized by two points. First, the huge flow of information that reaches the consumer of media content complicates the process of “digestion” and finding the right information. Second, the rooting of the media in the daily lives of modern man poses a threat to information security. In the information society, the media can be both a source and a means of psycho-traumatic personality. Uncritical use of media content, which characterizes low civic culture, is a threat to the democratic development of the country. Purpose. Find out to what extent the practices of consuming media content in modern Ukraine correspond to the high level of civic culture required by the conditions of the information society and russian aggression. Methods. In the process of research general scientific methods (analysis, synthesis, comparison) and empirical methods (qualitative sociological research) were used. The obtained primary sociological information is organized and classified by means of thematic analysis. Results. The concepts and types of media practices in the modern information society are analyzed. Given the link between the purpose of the study and the article to the information culture and the activation of civil society in Ukraine, the main types of media practices are identified by the level of media activity of the individual: passive, reactive and active media practices. The types of perception of media content in four versions are revealed: naive trust, information skepticism, reflexive trust, information nihilism. All four versions of media practices are characterized in terms of trust / distrust of information and trust / distrust of the source of information. Актуальність проблеми. Проблемна ситуація, яка актуалізує обрану тему, пов’язана із практиками споживанням медіаконтенту в сучасному суспільстві, і характеризується двома моментами. По-перше, величезний потік інформації, який потрапляє до споживача медіаконтенту, ускладнює процес «переварювання» і пошуки потрібної інформації. По-друге, закорінення медіа у повсякденному житті сучасної людини, створюють загрозу для інформаційної безпеки. В умовах інформаційного суспільства медіа може бути як джерелом, так й засобом психотравматизації особистості. Некритичне використання медіаконтенту, що характеризує низьку громадянську культуру, являє собою загрозу для демократичного розвитку країни. Мета – з’ясувати наскільки практики споживання медіаконтенту в сучасній Україні відповідають високому рівню громадянської культури, якого потребують умови інформаційного суспільства і російської агресії. Методи дослідження. В процесі дослідження використовувались загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння) та емпіричні методи (якісне соціологічного дослідження). Отриману первинну соціологічну інформацію упорядковано та класифіковано за допомогою тематичного аналізу. Результати дослідження. Проаналізовано поняття і види медіапрактик в сучасному інформаційному суспільстві. Зважаючи на прив’язку мети дослідження і статті до інформаційної культури і активізації громадянського суспільства в Україні визначено основні типи медіапрактик за рівнем медійної активності особистості: пасивні, реактивні та активні медіа практики. серед великої кількості інформації розміщеної в інтернеті. Виявлено, типи сприйняття медіаконтенту в чотирьоїх версіях: наївна довіра, інформаційний скептицизм, рефлексивна довіра, інформаційний нігілізм. Всі чотири версії медіапрактик охарактеризовані з точки зору довіри/недовіри до інформації і довіри/недовіри до джерела інформації.