Теоретико-методологічні засади богослов’я культури в історіософії Миколи Бердяєва

Abstract

The goal of the research is to find out theoretical and methodological fundamentals of the philosophical and religious culturological teachings of Mykola Berdyaev, enunciated within the framework of his historiosophy and conceptualized by the Kyiv thinker in the form of the theology of culture. The research methodology is of interdisciplinary nature and is based on the principles and methods, developed by the philosophical sciences for the analysis and interpretation of religious phenomena, primarily, such branches as theology and religious studies. These include objectivity, historicism, consistency, impartiality, non-confessionalism, ecumenical openness, tolerance, integrity of worldview and methodological pluralism. The scientific novelty is that it is the first-ever analysis of the theology of culture of Berdyaev as a conceptually integral system of philosophical and religious views of the thinker, related to the content, functions and meaning of culture in the divine-human historical process in the problematic field of theology. Conclusions. Having clarified the theoretical and methodological foundations of Berdyaev’s theology of culture, it can be asserted that the thinker created a philosophical and existential theological model from the point of view of the Christian personalist philosopher and, based on this model, suggested his philosophical and religious vision of culture. The philosophical position of Berdyaev does not contradict modern normative theology, because, having established demarcation lines in the theological and philosophical knowledge of religious phenomena, the thinker clearly adhered to them and never violated the declared boundaries in his theology of culture. Мета дослідження – з’ясувати теоретичні та методологічні засади філософсько-релігійного культурологічного вчення Миколи Бердяєва, сформульованого у межах його історіософії та концептуалізованого київським мислителем у формі богослов’я культури. Методологія дослідження має міждисциплінарний характер та основана на принципах і методах, вироблених філософськими науками щодо аналізу й інтерпретації релігійних феноменів, передусім такими галузями як богослов’я і релігієзнавство. До них належать об’єктивність, історизм, системність, неупередженість, позаконфесійність, екуменічна відкритість, толерантність, цілісність світоглядного та методологічного плюралізму. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в проблемному полі богослов’я було здійснено аналіз богослов’я культури Бердяєва як концептуально цілісної системи філософсько-релігійних поглядів мислителя, пов’язаних зі змістом, функціями та сенсом культури в боголюдському історичному процесі. Висновки. З’ясувавши теоретико-методологічні засади бердяєвського богослов’я культури, можемо стверджувати, що мислитель створив філософсько-екзистенційну теологічну модель з позиції християнського філософа-персоналіста і виходячи з цієї моделі запропонував своє філософсько-релігійне бачення культури. Філософська позиція Бердяєва не суперечить сучасній нормативній теології, адже, встановивши демаркаційні лінії у богословському і філософському пізнанні релігійних феноменів, мислитель у своєму богослов’ї культури чітко їх дотримувався і жодного разу не порушив задекларовані кордони.