Філософія споживання як константа життя сучасного суспільства

Abstract

Social transformations caused by changes in the social structure, informatization and globalization of culture have affected both the content of consumption and its forms. Goods and services acquire a symbolic dimension, which allows you to assess the individual not on his merits, but from those items and things that he consumes. Beliefs, ideals, value consciousness, intellect – everything that makes up the inner spiritual world of man and serves as an indicator of the quality of his personality, gives way to objects and services that he uses. In today’s society there is an institutionalization of consumption, i.e. consumption becomes not just a process or function of the individual, but an ideological construct focused on meeting consumer needs. The ideology of consumption is voluntary and coercive. On the one hand, the consumer is declared free in his choice, but, on the other hand, it is declared that consumption to some extent becomes a measure of social merit: the one who consumes more has a more significant social status. The formation of a consumer society was the result of the development of modern European man-made civilization. The logic of an intensively developed economy requires the growth of not only production but also consumption. However, throughout the history of human existence as social imperatives have been assertiveness, unpretentiousness, self-restraint, therefore, in the interests of modern society, it is necessary to force people to consume more. Better yet, create a new person – an insatiable consumer, with new, ever growing needs. For such a person, consumption should become the sole purpose and main content of life. To do this, it is necessary to legalize consumption, to change the traditional system of values. The consumer needs to be given arguments for self-justification, to get rid of guilt and discomfort for intemperance. The ideology of the consumer society focuses on the mass consciousness and it appeals not to logic and reason, but to feelings and emotions. Therefore, this ideology is best formalized in the form of a myth. The ideology of consumption is formed in postmodern society as a worldview, focused on the consumption of goods and services presented on simulacra, necessary for the assertion of personal prestige and personalization. This ideology is extremely mythologized, seeks to impose in the minds of people the myth of a society of prosperity, luxury, general prosperity. Replacing the thing with a simulacrum, a sign, the ideology of consumption leads to large-scale commercialization of culture, the erosion of ethical norms, contributes to social inequality. Demonstrative and spectacular consumption puts people in front of the need to believe in life as a holiday, in the happiness of shopping, in the joy of possession, bringing to the social system a completely new ethic – the ethics of consumerism. Суспільні трансформації, викликані змінами в соціальній структурі, інформатизацією та глобалізацією культури, вплинули як на зміст споживання, так й на його форми. Товари та послуги набувають символічний вимір, що дозволяє оцінити індивіда не по його заслугах, а з тих предметів та речей, які він споживає. Переконання, ідеали, ціннісна свідомість, інтелект – все, що складає внутрішній духовний світ людини і служить показником якості його особистості, поступається місцем предметам і послугам, якими він користується. У нинішньому суспільстві відбувається інституалізація споживання, тобто споживання стає не просто процесом або функцією індивіда, а ідеологічним конструктом, зосередженим на задоволенні споживчих потреб людини. При цьому ідеологія споживання несе добровільно-примусовий характер. З одного боку, споживач оголошується вільним у своєму виборі, але, з іншого боку, декларується, що споживання в якійсь мірі стає мірилом соціальних заслуг: більш значним соціальним статусом володіє той, хто більше споживає. Становлення суспільства споживання стало результатом розвитку новоєвропейської техногенної цивілізації. Логіка інтенсивно розвинутої економіки вимагає зростання не тільки виробництва, а й споживання. Однак протягом всієї історії існування людини в якості соціальних імперативів затверджувалися ощадливість, невибагливість, самообмеження, отже, в інтересах розвитку сучасного суспільства необхідно змусити людину споживати більше. А краще, створити нову людину – ненаситного споживача, з новими, постійно зростаючими потребами. Для такої людини споживання повинно стати єдиною метою та основним змістом життя. Для цього необхідно споживання легалізувати, змінити традиційну систему цінностей. Людині-споживачеві необхідно надати аргументи для самовиправдання, для позбавлення від почуття провини та дискомфорту за непомірність. Ідеологія суспільства споживання орієнтується на масову свідомість та звертається вона не до логіки і розуму, а до почуттів та емоцій. Тому краще за все ця ідеологія оформляється у формі міфу. Ідеологія споживання формується в суспільстві постмодерну як світоглядна, зосереджена на споживанні товарів та послуг, представлених на симулякрах, необхідних для затвердження престижу особистості та персоналізації. Ця ідеологія вкрай міфологізована, прагне нав’язати в свідомості людей міф про суспільство достатку, розкоші, загального благоденства. Замінюючи річ симулякром, знаком, ідеологія споживання веде до масштабної комерціалізації культури, розмивання етичних норм, сприяє виникненню соціальної нерівності. Демонстративність та видовищність споживання ставить людей перед необхідністю повірити в життя як в свято, в щастя від придбань, в радість володіння, привносячи в суспільну систему абсолютно нову етику – етику консьюмеризма.