Фейки в середовищі учнівської молоді (на прикладі м. Львова)

Abstract

Problem. Availability of information and active inclusion in the Internet from an early age leads to positive processes, such as civic activity, and to negative phenomena – the manipulation of human consciousness. Fakes are a modern form of information technology, which is becoming more and more serious problem for society every year. Purpose. Find out the peculiarities of the perception of fakes by students youth. Methods. In the process of research, general scientific methods (analysis, synthesis, comparison) and empirical methods (quantitative sociological research) were used. The obtained primary sociological information is organized and classified by the method of interpretation. Results. Fake from the point of view of information and communication technology of influence is analyzed. The main components of fake technology are identified: subject (sender or orderer), message (what is being sent, type of fake), means of distribution (fake transmission channel), object (to whom the fake is directed) and effect (result). In addition, it is determined that in the Ukrainian society due to the large amount of disinformation in the information space there is an active fight against fakes at the state, organizational and personal (media culture) levels. It was found that the knowledge of fakes and the peculiarities of counteracting the disinformation of student youth are unexplored issues in Ukrainian society. A reconnaissance sociological survey was conducted among students of the Lviv Regional Small Academy of Sciences. The results showed that young students are able to find fakes among the large amount of information posted on the Internet. Most respondents check the information and feel responsible for the content they distribute. On the other hand, research has shown that student youth can be influenced by clickbait and know little about authoritative resources for fact-checking. Актуальність проблеми. Доступність інформації та активне включення в інтернет з раннього віку призводить і до позитивних процесів, наприклад, громадянської активності, і до негативних явищ, що полягають у маніпулюванні свідомістю людини. Сучасною формою інформаційної технології впливу є фейки, які з кожним роком стають все більш серйозною проблемою для суспільства. Мета. З’ясувати особливості сприйняття фейків учнівською молоддю. Методи дослідження. В процесі дослідження використовувались загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння) та емпіричні методи (кількісне соціологічного дослідження). Отриману первинну соціологічну інформацію упорядковано та класифіковано методом інтерпретації. Результати дослідження. Проаналізовано фейки з точки зору інформаційно-комунікативної технології впливу. Визначено основні складники технології фейків: суб’єкт (той, хто відправляє, або хто замовляє), повідомлення (що саме відправляється, тип фейку), засіб поширення (канал передачі фейку), об’єкт (на кого спрямований фейк) та ефект (результат фейку). Крім цього визначено, що в українському суспільстві через велику кількість дезінформації в інформаційному просторі відбувається активна боротьба з фейками на державному, організаційному та особистісному (медіакультура) рівнях. З’ясовано, що знання фейків та особливості протидії дезінформації учнівської молоді є не досліджуваними питаннями в українському суспільстві. Проведено розвідувальне соціологічне дослідження серед учнів МАН м. Львова, результати якого показали, що учнівська молодь вміє знаходити фейки серед великої кількості інформації розміщеної в інтернеті. Виявлено, що більшість опитаних займається перевіркою інформації, а також відчувають відповідальність за поширений ними контент. З іншого боку дослідження показало, що учнівська молодь легко піддається клікбейту та достатньо мало обізнана в авторитетних фактчекінгових ресурсах.