Інституціоналізація технологій політичного впливу у процесі медіатизації

Abstract

The article identifies the institutionalization of technologies of political influence in the process of mediatization. The relevance of the problem is due to the transformations of the domestic media system, the growing influence of Internet communications, and the transition from the post-Soviet system of mass media to the oligarchic one. Accordingly, the effectiveness of the use of such a political influence technology as a media scandal is increasing. The aim of the article is to determine the essence of the institutionalization of technologies of political influence in the process of mediatization in Ukraine. Special attention is paid to identifying the aspects of the domestic political process that create the preconditions and information environment for the development of technologies of political influence in the context of mediatization, research of media scandals as a technology of political influence, outlining the main topics of media scandals in Ukraine. Research methods are based on the use of the institutional approach and the theory of mediatization. In the process of determining the sources of mediatization in the post-Soviet space (“publicity”, “perestroika”), the approach of historical institutionalism has been applied. The approach of discursive institutionalism has been used to determine the essence of the global process of institutionalization of technologies of political influence, mediatization, and media scandals. In the process of determining the features of the mutual influence of media technologies and political changes in Ukraine in the electoral context and justification of political choices of citizens under the influence of communication technologies of mass media, institutionalism of rational choice has been applied. It has been substantiated that the institutionalization of technologies of political influence in the process of mediatization is associated with the creation of a media-political system in Ukraine. It has been argued that in modern conditions, the media political system is characterized by hybridity. The mediatization of politics has been identified as a factor in the democratic transition of Ukraine, which causes the phenomena of “media events”, “media centered” system, and media scandals. In the process of mediatization, political information is simplified, the speed of its dissemination is increased; the emphasis is on sensationalism and the active use of technologies to impose appropriate interpretation, presentation of political conflicts and social problems in the form of fascinating history (“media events”), which can provide a high rating of the source of information. The peculiarities of democratic transition, which become the basis for the development of media scandals: the formation of political identity, the formation of an oligarchic media political system, the insufficient influence of parties and ideologies on political choices, demodernization of the economic and political system, etc., have been noted. It has been determined that the largest number of media scandals concern such top topics as political corruption and election campaigns in Ukraine. У статті визначено інституціоналізацію технологій політичного впливу у процесі медіатизації. Актуальність проблеми обумовлена трансформаціями вітчизняної медіасистеми, зростанням впливу інтернет комунікацій та переходом від пострадянської системи масмедіа до олігархічної. Відповідно, підвищується ефективність застосування такої технології політичного впливу, як медіа-скандал. Метою статті є визначення сутності інституціоналізації технологій політичного впливу у процесі медіатизації в Україні. Особливу увагу приділено аспектам вітчизняного політичного процесу, які створюють передумови та інформаційне середовище для розвитку технологій політичного впливу в умовах медіатизації, дослідженню медіа-скандалів як технології політичного впливу, окресленню основних тем медіа-скандалів в Україні. Методи дослідження обумовлені використанням інституціонального підходу та теорії медіатизації. У процесі визначення джерел медіатизації на пострадянському просторі («гласність», «перебудова») застосовано підхід історичного інституціоналізму. Задля визначення сутності глобального процесу інституціоналізації технологій політичного впливу, медіатизації та медіа-скандалів використано підхід дискурсивного інституціоналізму. У процесі визначення особливостей взаємного впливу медійних технологій та політичних змін Україні у електоральному контексті та обґрунтування політичного вибору громадян під впливом комунікативних технологій масмедіа застосовано інституціоналізм раціонального вибору. Обґрунтовано, що інституціоналізація технологій політичного впливу у процесі медіатизації пов’язується зі створенням медіаполітичної системи в Україні. Аргументовано, що у сучасних умовах медіаполітична система характеризується гібридністю. Визначено медіатизацію політики як чинник демократичного транзиту України, яка спричиняє феномени «медіа-подій», «медіацентрованої» системи та медіа-скандалів. У процесі медіатизації відбувається спрощення політичної інформації, підвищується швидкість її розповсюдження, акцент робиться на сенсаційності та активному використанні технологій нав’язування відповідної інтерпретації, викладення політичних конфліктів та соціальних проблем у вигляді захоплюючої історії («медіа-події»), яка здатна забезпечувати високий рейтинг джерела інформації. Відзначено особливості демократичного транзиту, які стають ґрунтом для розвитку медіа-скандалів: формування політичної ідентичності, формування олігархічної медіаполітичної системи, недостатній вплив партій та ідеологій на політичний вибір громадян, демодернізація економічної та політичної системи тощо. Визначено, що найбільша кількість медіа-скандалів стосується таких топ-тем, як політична корупція та електоральні кампанії в Україні.