Китай як глобальна цифрова імперія

Abstract

The article considers the activities of European countries in the field of gender policy, which is one of the main tasks to be solved at the state level. The direction of state policy to ensure equal rights and opportunities for women and men (ensuring gender equality) depends on the effectiveness of the national mechanism. The authors focus on the experience of Switzerland and France in implementing the gender issue. The relevance of the study is that the experience of other countries is important for Ukrainian realities: it will help improve the Ukrainian legal framework in the field of gender, bring it closer to international standards, harmonization with European Union law. Today, the world finds itself in new political and economic conditions that are difficult for societies with an outdated system of values to accept. Ukraine’s post-Soviet and recent past, annexation of Crimea, war in the East, our traditions and the level of paternalism have left their mark, affecting the effectiveness of solving the outlined tasks, the ability to take into account the needs of different segments of the population. The aim of the article is to analyze gender equality as an indicator of the success of its society, which is important for the harmonization of gender relations. The use of such general scientific methods as analysis, concretization, comparison contributed to the achievement of the goal. The study substantiates the importance of the perception of gender as a concept that characterizes not only the equal rights of men and women, but also, most importantly, their willingness to develop and act, breaking stereotypes. This makes it possible to lay the right foundations for decent political, economic and social decisions. It is indicated that the aim of creating appropriate conditions for the formation of gender parity is important for the harmonization of gender equality. The importance of studying and using the experience of other countries in the field of gender policy for Ukraine was emphasized. The gender policies of countries such as Switzerland and France are considered, in particular, the problems of gender inequality in the labor market, in marriage are analyzed and relevant historical examples are given. Технологією ХХІ століття, що змінює усталені моделі функціонування економіки та життєдіяльності суспільства, а також може трансформувати геополітичний баланс сил у світі, є штучний інтелект. На тлі домінування американських технологічних розробок інші країни прагнуть скористатися можливостями нової технологічної революції. Для Китаю – це можливість вийти за межі ролі «другої економіки світу» і сформувати власну структуру цифрової гегемонії. Мета представленої роботи полягає у визначенні перспектив глобального панування Китаю у цифровому вимірі світового ладу. Дослідження побудовано на виконанні низки завдань, як-от розкритті особливості державного підходу КНР до розвитку ШІ-технологій у внутрішній і зовнішній політиці; аналізі міжнародних позицій Китаю у розвитку ШІ; оцінці перспектив становлення Китаю як цифрової імперії. Використання структурно-функціонального підходу як методологічної основи дозволило виявити та оцінити складові стратегії КНР глобального домінування на основі розвитку та впровадження технологій штучного інтелекту. Для оцінювання позицій Китаю у міжнародному змагальному контексті з розвитку ШІ по відношенню до інших країн застосовано компаративний аналіз; шляхом екстраполяції структурних характеристик імперії оцінено потенціал КНР як глобального цифрового гегемона. На основі проведеного аналізу політико-управлінських заходів з розвитку ШІ з’ясовано, що найбільш значущими чинниками забезпечення світового домінування у КНР є такі: виділення розвитку технологій ШІ у пріоритети стратегічного розвитку держави та побудови відносин з іншими акторами міжнародних відносин; консолідований підхід державно-приватного партнерства на основі щільної взаємодії уряду та технологічних корпорацій у реалізації стратегічних цілей Китаю у галузі ШІ; комплексний досвід у впровадженні ШІ всередині країни, з можливістю його екстраполяції у міжнародний вимір; активне розроблення міжнародних стандартів для цифрових технологій і просування цифрової інфраструктури в країни, що розвиваються. Обґрунтовано, що інфраструктурно-експансіоністська стратегія, втілювана в межах Цифрового шовкового шляху та інших суміжних міжнародних програм, в умовах фактичної безальтернативності, забезпечує прерогативне, і навіть монопольне, положення Китаю у деяких ключових секторах економіки інших країн та водночас відтворює структурні компоненти імперського глобального домінування.