Імідж лідера – одна з основних причин появи медіакратій та інформаційних автократій

Abstract

The article presents a detailed analysis of the concept of “information authority” in the context of its connection with the concept of “political leader’s image”. It is stated that this issue entered the burnout of researchers in the early nineteenth century, along with the beginning of the transition to democratic forms in Eastern and Central Europe, the Baltics, the Caucasus, the Balkans. The specifics of the phenomenon of information autocracy as a result of individual and personal qualities of the leader, the main political party and the media space of the state are studied. It was found that a characteristic feature of transitional political regimes is the presence in the political life of the state of a bright which in most cases creates the image of “defender of traditions”, “man of the people”. In the context of scientific research, the main methodological approaches to the study of the phenomenon of leadership in the context of information autocracies are considered. In the process of scientific research we have proposed a classification of the image of political leaders in accordance with their agenda and cultural and ethnographic features of the state. The article also analyzes the main current politicians who are considered leaders of “information autocracies”, such as Lee Kwan-Yew, Recep Tayyip Erdogan, Viktor Orban and Vladimir Putin, the image of each of them considered in the context of their main target audience. It is shown that the image of a political leader in the context of transitional political regimes is considered by most authors as a consequence of the regime and the need for the head of state to stay in power for his own material interest or the interests of his associates. Emergence of information autocracy, a way to maintain their popularity by supporting right wing and right-wing radical forces,. It is reflected that the cultural peculiarities of the state and the conditions in which society finds itself have a significant impact on both the image of the leader and the approaches to attracting voters to their support through “historical trauma” (Hungary) or emphasis on special role (Russia). У статті представлено детальний аналіз поняття «інформаційна автократія» у контексті його зв’язку з поняттям «імідж політичного лідера». Зазначається, що це питання увійшло у поле зору дослідників на початку ХІХ ст., разом із початком переходу до демократичних форм у Східній та Центральній Європі, Прибалтиці, на Кавказі, на Балканах. Досліджено специфіку феномену інформаційного автократії як результату індивідуальних та особистих якостей лідера, його політичної партії та іміджу у засобах масової інформації. Виявлено, що характерною рисою перехідних політичних режимів є наявність у політичному житті держави яскравого, що в більшості випадків створює образ «захисника традицій», «людини з народу». У контексті наукових досліджень розглянуто основні методологічні підходи до дослідження феномену лідерства в контексті інформаційних автократій. У процесі наукового дослідження нами запропоновано класифікацію іміджу політичних лідерів відповідно до їх порядку денного та культурно-етнографічних особливостей держави. У статті також аналізуються основні нинішні політики, які вважаються лідерами «інформаційних автократій», такі як Лі Куан-Ю, Реджеп Таїп Ердоган, Віктор Орбан та Володимир Путін, образ кожного з них розглядається в контексті їх основної цільової аудиторії. . Показано, що образ політичного лідера в контексті перехідних політичних режимів більшість авторів розглядає як результат режиму та потреби глави держави залишатися при владі задля власних матеріальних інтересів чи інтересів його групи підтримки. Для забезпечення популярності інформаційного автократії, застосовується підтримка правих і праворадикальних сил. Відображено, що культурні особливості держави та умови, в яких перебуває суспільство, суттєво впливають як на імідж лідера, так і на підходи до залучення виборців до своєї підтримки через «історичну травму» (Угорщина) або акцент на особливих роль (Росія).