Стратегічне планування зовнішньої політики як складова системи національної безпеки

Abstract

The article addresses the concept of strategic planning, attempting to investigate it within the foreign policy context. The relevance of the study is primarily attributable to the lack of modern, cogent research on the proposed topic, as the most significant works were developed in the last century. This fact alone emphasises the need of a new investigation and the importance of the presented study. Moreover, the strategic foreign policy planning concept is not fully explored within political science and insufficiently theorized, which also determines the relevance of this article. It is emphasised that in the absence of a theoretical basis it is impossible to effectively use strategic foreign policy planning as a tool for developing a foreign policy course, which, in turn, negatively affects the entire national security system. The article provides the analysis of two concepts that the author considers the cornerstone for understanding the process of strategic foreign policy planning: «strategic culture» and «strategic thinking». Improved definitions of these multidimensional terms are suggested and the essential meaning of these concepts for strategic foreign policy planning and national security policy-making is also described. The results of the study allowed concluding that strategic culture and strategic thinking can be regarded as fundamental inputs for strategic foreign policy planning and national security policy-making. The author of the study insists that the introducing these two concepts into the theory of strategic foreign policy planning will increase the efficiency of the process itself, as well as make the analysis of foreign policy of other countries more effective. Thus, using theoretical methods such as analysis, synthesis, generalization and classification, the article clarifies and proposes the formulation of key terms, presents the content and structural characteristics of strategic foreign policy planning, defines its main parameters and develops its model. It is noted that using various technologies, scientifically credible methods of analysis and forecasting, strategic planning allows to determine the future foreign policy of a State taking into account potential challenges and threats. It is concluded that strategic planning is crucial for implementing effective foreign policy and, consequently, national security of, and therefore is a key element of national security, which its effectiveness depends on. У статті розглянуто поняття стратегічного планування та зроблено спробу дослідити його у зовнішньополітичному контексті. Актуальність дослідження зумовлено першочергово відсутністю сучасних праць за запропонованою темою, оскільки найбільш значущі роботи були розроблені в минулому столітті. Цим лише фактом продиктована актуальність нових наукових розвідок та значимість представленої статті. Разом з тим, поняття стратегічного зовнішньополітичного планування не повною мірою досліджено в рамках політичної науки та недостатньо теоретизовано, що також зумовлює актуальність даної роботи. При цьому наголошено, що за відсутності теоретичної бази неможливо ефективно використовувати стратегічне зовнішньополітичне планування як інструмент вироблення зовнішньополітичного курсу, що, у свою чергу, негативно впливає на всю систему національної безпеки держави. У статті розглянуто два поняття, які авторка вважає наріжними для розуміння процесу стратегічного зовнішньополітичного планування: «стратегічна культура» та «стратегічне мислення». Запропоновано авторські визначення цих багатовимірних термінів та наголошено на суттєвому значенні цих понять для стратегічного зовнішньополітичного планування та формування політики національної безпеки. Авторка статті наполягає, що впровадження цих двох понять у теорію стратегічного зовнішньополітичного планування сприятиме підвищенню ефективності самого процесу, а також зробить аналіз зовнішньої політики інших держав ефективнішим. Відтак, за допомогою теоретичних методів, таких як аналіз, синтез, узагальнення та класифікація, у статті уточнено та запропоновано формулювання ключових термінів, представлено змістовно-структурну характеристику стратегічного зовнішньополітичного планування, визначено основні його параметри та розроблено його модель. Зазначено, що за допомогою різноманітних технологій, науково обґрунтованих методів аналізу та прогнозування стратегічне планування дає змогу визначити майбутню зовнішню політику держави з урахуванням потенційних викликів та загроз. Зроблено висновок, що стратегічне планування має важливе значення для впровадження ефективної зовнішньої політики, а отже, і для національної безпеки держави, а відтак є ключовим елементом національної безпеки, від якого залежить ефективність її забезпечення.