Диференційований підхід до роботи з персоналом соціальних служб

Abstract

The actuality of the problem. Challenges of the external environment and general trends in the development of social work as a social institution necessitate constant training of specialists in social sphere, their mastery of new methods of work, formats of interaction with clients, information technology and more. These tasks can be solved by using appropriate management methods, because working with the staff of the organization is aimed to targeted impact on employees. The purpose of the article is to determine the features of training of social agencies specialists in Ukraine and to develop a differentiated approach to the management of social agency personnel, aimed at forming relevant skills for a modern specialist. Research methods. The article used a combination of general scientific methods of cognition: analysis and generalization, as well as a sociological approach, which is based on a stratification method of analysis (differentiation of social agency staff by age and status-role criteria). Research results. The analysis is carried out in two areas of management: traditional, which involves work on quality recruitment, adaptation of newcomers, motivation and incentives, staff training, etc., and modern - work to preserve and develop personal qualities of professionals, increase their professionalism. The authors note that the main task of the manager of the organization is to form in professionals the motivation to learn. Within the first direction of management, formal education is used mainly according to the relevant program with certain control measures and confirmation of the result (certificate). The second direction is characterized by a variety of forms of non-formal education. The article proposes the division of these forms into 3 groups: practically oriented, theoretically oriented and complex. According to the stratification criteria – age and status-role characteristics – three groups of social workers were identified, which are influenced by different groups of motives for learning. According to this the feasibility of applying a differentiated approach in the management of social agencies is substantiated and the set of managerial and pedagogical tools to influence professionals is specified. Актуальність проблеми. Виклики зовнішнього середовища та загальні тенденції розвитку соціальної роботи як соціального інституту зумовлюють необхідність постійного навчання фахівців установ соціальної сфери, опанування ними нових методів роботи, форматів взаємодії з клієнтами, інформаційних технологій тощо. Розв’язання цих завдань можливе шляхом використання відповідних методів менеджменту, адже робота з персоналом організації спрямована на безпосередній вплив на працівників. Метою статті є визначення особливостей навчання фахівців соціальних служб в Україні та розробка диференційованого підходу до менеджменту персоналу соціальної служби, спрямованого на формування актуальних для сучасного спеціаліста навичок. Методи дослідження. У статті було використано комбінацію загальнонаукових методів пізнання: аналізу та узагальнення, а також соціологічного підходу, в основі якого лежить стратифікаційний метод аналізу (диференціювання персоналу соціальних служб за віковими та статусно-рольовими критеріями). Результати дослідження. Аналіз здійснено за двома напрямами менеджменту: тра- диційним, що передбачає роботу з якісного підбору кадрів, адаптації новачків, мотивації й стимулювання, підвищення кваліфікації співробітників тощо, та сучасним, що передбачає роботу зі збереження й розвитку особистісних якостей фахівців, примноження їх професіона- лізму. Авторки зазначають, що головне завдання менеджера організації полягає у формуванні у фахівців мотиву до навчання. У межах першого напряму менеджменту використовується переважно формальна освіта за відповідною програмою з певними контрольними заходами та підтвердженням результату (сертифікат). Другий напрям відрізняється різноманіттям форм неформальної освіти. У статті пропонується поділ цих форм на 3 групи: практично зорієнтовані, теоретично зорієнтовані та комплексні. Відповідно до критеріїв стратифікування (вікові та статусно-рольові характеристики) виокремлено три групи співробітників соціальних служб, на яких впливають різні групи мотивів до навчання. З огляду на це в статті обґрунтовано доцільність застосування диферен- ційованого підходу до менеджменту персоналу соціальних служб та конкретизовано комплекс менеджерсько-педагогічних інструментів впливу на фахівців.