Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/14756
Title: Філософсько-культурні засади дзен-буддизму
Other Titles: Philosophical and cultural fundamentals of zen buddhism
Authors: Данканіч, Артем Сергійович
Keywords: дзен-буддизм
традиція
Сузукі Д.
містичний досвід
саторі
праджна
віджнана
махаяна
алогічність
Issue Date: 2021
Publisher: Видавничий дім «Гельветика»
Citation: Данканіч А. С. Філософсько-культурні засади дзен-буддизму / Артем Сергійович Данканіч // Перспективи. Соціально-політичний журнал. – 2021. – № 4. – С.174-180.
Abstract: Актуальність проблеми. Дзен-буддизм справедливо вважається однією з найбільш неоднозначних традицій Сходу. Його парадоксальний характер кидає виклик традиційним уявленням про релігію та духовне життя людини. Коментуючи суспільний резонанс, який викликає дзен, видатний в’єтнамський теоретик Т. Нат Хан справедливо вказує, що дзен, як і всі інші живі духовні приналежності Сходу чи Заходу, сприяв піднесенню духовного життя людини, одночасно з’ясовуючи спосіб мислення, мистецтва та культури. Але, як і багато інших, дзен дегенерував за сучасних сил технологічної цивілізації. Зрозуміло, що схожі за динамікою процеси відбуваються по всьому світу. І в Європі, і в Азії, і в Африці їх визначають доволі простим терміном «секуляризація». Очевидно, що цей процес глобальний за характером і кидає виклик всім традиційним релігійно-філософським системам Сходу і Заходу. Незважаючи на його деструктивний характер для них, вони водночас мають змогу чіткіше визначати свої доктринальні позиції й практики. Це особливо помітно в релігійно-філософській літературі останніх десятиліть, коли носії східних традицій, включаючи дзен-буддизм, почали активно опановувати суспільно-інформаційний простір. Усе це дало змогу тисячолітнім традиціям консервативного напряму активніше проявляти себе в інформаційному просторі, внаслідок чого світова релігійна думка поповнюється літературою з перших вуст. На прикладі традиції дзен це помітно у творчості Д. Сузукі, Т. Нат Хана та інших. Водночас варто зазначити, що популяризація дзен у країнах Заходу часто спотворює його образ до невпізнаваності. Мета. Дуже важливо, використовуючи методологію релігієзнавчої науки, якомога об’єктивніше репрезентувати вчення дзен-буддизму з метою неупередженого аналізу і для ознайомлення з ним із боку українського суспільства. Її реалізація вимагає аналізу першоджерел провідних теоретиків цієї релігійно-філософської традиції. Методи. В основі представленого дослідження лежать принципи світоглядної нейтральності і об’єктивності. Методологічний інструментарій статті конститутують герменевтичний і феноменологічний методи. Результати дослідження. У процесі аналізу першоджерел теоретиків дзен-буддизму було виявлено такі його особливості: акцент на неможливості раціонально-понятійного вираження містичного досвіду, критика теорії реалізму в питаннях гносеології, критика європейськоцентричного релігієзнавчого підходу до аналізу і вивчення східних релігій, зокрема дзен-буддизму. Zen Buddhism is rightly considered one of the most ambiguous traditions in the East. Its paradoxical nature challenges traditional notions of religion and the spiritual life of man. Commenting on the social resonance caused by Zen, the prominent Vietnamese theorist T. Nat Khan rightly points out that Zen, like all other living spiritual affiliations of East or West, contributed to the elevation of human spiritual life, while clarifying the way of thinking, art, and culture. But, like many others, Zen degenerated under the modern forces of technological civilization. It is clear that similar dynamics are taking place around the world. And in Europe, and in Asia, and in Africa, they are defined by a fairly simple term – secularization. Obviously, this process is global in nature and challenges all traditional religious and philosophical systems of East and West. At the same time, despite its destructive nature for them, they are at same time able to define their doctrinal positions and practices more clearly. This is especially noticeable in the religious and philosophical literature of recent decades, when the bearers of Eastern traditions, including Zen Buddhism, began to actively master the social and information space. All this has allowed millennial traditions of a rather conservative direction to be more active in the information space. As a result, world religious thought is replenished with first-hand literature. On the example of the Zen tradition, this is noticeable in the works of D. Suzuki, T. Nat Khan, and others. At the same time, it should be noted that the popularization of Zen in Western countries often distorts its image beyond recognition. The analysis of the sources of theorists of Zen Buddhism revealed the following features: emphasis on the impossibility of rational and conceptual expression of mystical experience, criticism of the theory of realism in epistemology, criticism of Eurocentric religious approach to the analysis and study of Eastern religions, including Zen Buddhism.
URI: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/14756
Appears in Collections:2021

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Dankanich Artem.pdf268.93 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.