Естетика містобудування у філософському осмисленні

Abstract

As you know, urban planning is the theory and practice of planning and building up cities, an area of architecture and construction article, comprehensively solving functional functional practical and essential tasks. The goals of modern urban planning are the creation of favorable conditions for the living of the population, the function of the production of objects -stva, science, culture, communal economy, as well as the form of peace and preservation not being eco-logically clean and esthetic of a thought-provoking urban environment. In the 21st century, urban building science has transformed into a separate area of knowledge, which includes not only the technical, but also the humanitarian aspect. Philosophy here is that integration bridge that unites theory with practice. Today it is clear that “the main task of urban planning is to create a certain material environment in which the needs of people should be satisfied in the best possible way through the implementation of urban planning policy, which consists in the development of state standards, norms and rules related to planning, development and other use of the territory. Urban planning as a theory and practice of planning and building cities covers a complex complex of socio-economic, environmental, aesthetic aspects of human life. In modern conditions, the urban environment is characterized by rapid temporary changes in space, as more and more residents seek to move into the sphere of established industrial production, education, and services. The problem of interaction of spiritual values, which forms the urban environment, is becoming urgent today. There is a need for the qualities of urban development that can fit into the context of the human factor, i.e. in the socio-psychological, visual, behavioral aspects of the perception of spatial objects. They must be recognizable, accepted as “ours”, correspond to the spirit of the times, aesthetically rich, so that a person can be proud of his home, region, city. In modern architecture, there is a need for new approaches to urban development. The current stage is characterized not so much by the territorial growth of cities and the increase in the mass of buildings, as by the saturation of the constantly improving social, industrial, transport, engineering and technical infrastructure. A special kind of space, accessible to a person, is developing - a virtual one, which includes an information field, cultural values and historical memory. The target guidelines of modern urban planning are a humane and ecological ideology using technological innovations, new forms of territorial-spatial organization. У статті розглядаються проблеми філософського освоєння дійсності в естетиці містобудування, яке досліджене з позиції теорії і практики планування і забудови міст. Основним завданням містобудування є створення певного матеріального середовища, в якому потреби людей мають задовольнятися найкращим чином. У ХХІ столітті наука про містобудування перетворилася на окрему область знань, яка має не лише технічний, а й гуманітарний аспекти. Філософія тут є тим інтеграційним мостом, який поєднує теорію з практикою. Нині зрозуміло, що основне завдання містобудування полягає у створенні певного матеріального середовища, в якому потреби людей мають найкращим чином задовольнятися через реалізацію містобудівної політики, що полягає в розробці державних стандартів, норм та правил, пов’язаних із плануванням, забудовою та іншим використанням території. Містобудування як теорія і практика планування та забудови міст охоплює складний комплекс соціально-економічних, екологічних, естетичних аспектів життя людини. У сучасних умовах міське середовище характеризується швидкими тимчасовими змінами простору, оскільки дедалі більше мешканців прагнуть перейти у сферу налагодженого промислового виробництва, освіти та послуг. Проблема взаємодії духовних цінностей, що формує міське середовище, нині стає актуальною. Потрібен міський розвиток, який може вписуватися в контекст людського фактору, тобто в соціально-психологічні, візуальні, поведінкові аспекти сприйняття просторових об’єктів. Вони мають бути впізнаваними, прийнятими як «наші», відповідати духу часу, естетично багатими, щоб людина могла пишатися своїм домом, краєм, містом. Сучасна архітектура потребує нових підходів до розвитку міст. Сучасний етап характеризується не стільки територіальним зростанням міст і збільшенням маси забудови, скільки насиченням соціальної, виробничої, транспортної, інженерно-технічної інфраструктури, що постійно вдосконалюється. Розвивається особливий вид простору, доступний для людини, – віртуальний, який включає інформаційне поле, культурні цінності та історичну пам’ять. Цільовими орієнтирами сучасного містобудування є гуманна та екологічна ідеологія, що використовує технологічні інновації, нові форми територіально-просторової організації.