Свобода у виборі смерті та безсмертя особистості: контекст суїциду та евтаназії

Abstract

The urgency of the problem. Is suicide freedom or an escape from freedom? Should euthanasia be legalized in Ukraine? And is euthanasia a form of suicide or not? This topical and important question for modern Ukrainian society and the world as a whole is answered by this philosophical and anthropological study. At the same time, the problem of suicide in modern society is extremely relevant. According to G. Starschenbaum, “while you were reading this paragraph, someone on earth committed suicide. And so every minute. 2,300 people kill themselves in a day in the world, and 800,000 in a year. According to various estimates, another 8 to 30 million people are unsuccessfully attempting their lives. At the same time, every second person who tried to commit suicide repeats his attempt during the year, usually in a more severe form. Every third person who commits suicide has committed suicide in the past. Suicide attempts are mostly made by mentally healthy people who are of working age. Suicides in case of death leave their children without parents, inflict deep trauma on their relatives and friends. Incomplete suicides often lead to disability”. The purpose of the study is to philosophically understand the phenomenon of freedom as a value aspect of the problem of death and immortality of personality. Realization of the set purpose caused necessity: – to analyze the phenomenon of suicide as a manifestation of the value aspect of individual freedom and to identify preventive philosophical and anthropological measures to prevent and overcome suicide; – to consider the problem of euthanasia in the context of the value aspect of the phenomenon of freedom. Research methods. To solve the purpose and objectives of the study, the author used such classical methods of scientific knowledge as analysis, synthesis, induction, deduction, generalization and comparison. N. Khamitov’s metaanthropology is methodologically important for our study of the phenomenon of freedom as a value aspect of the problem of death and immortality of the individual. According to N. Khamitov, “philosophical anthropology as metaanthropology can be defined as a philosophy of existential-communicative dimensions of human existence”. The results obtained. In the course of the study, the author considered the views of various thinkers on the problem of suicide in the texts of philosophers and scientists, which indicates an ambiguous interpretation and explanation of this phenomenon. Based on the methodology of meta-anthropology N. Khamitov, the author first proposed the following definition of suicide. A suicide is a person of everyday or extreme existence with a desire to die Thanatos, in whom there is a will to nothingness and a desire to escape from reality and the freedom to be a person through one's own death. If suicide is a dead end and a fatal mistake of every living being, the author does not consider euthanasia a form of suicide and proposes to make it the subject of serious scientific discussions in Ukraine. Актуальність проблеми. Суїцид – це свобода чи втеча від свободи? Чи потрібно легалізувати евтаназію в Україні? І чи є евтаназія видом самогубства? На ці актуальні та важливі питання для сучасного українського суспільства та світу загалом і відповідає це філософсько-антропологічне дослідження. При цьому проблема суїциду в сучасному суспільстві є вкрай актуальною. За Г. Старшенбаумом, «поки ви читали цей параграф, хтось на землі наклав на себе руки. І так щохвилини. За день у світі вбивають себе 2300 осіб, за рік – 800 тисяч осіб. За різними даними, ще від 8 до 30 мільйонів людей невдало роблять замах на своє життя. При цьому кожен другий, який намагався накласти на себе руки, протягом року повторює свою спробу, зазвичай у більш важкій формі. Кожен третій, хто наклав на себе руки, здійснював суїцидальну спробу в минулому. Спроби самогубства роблять переважно люди психічно здорові, які перебувають у працездатному віці. Суїциденти в разі смерті залишають своїх дітей без батьків, завдають глибокої травми своїм рідним та близьким. Незавершені суїциди нерідко призводять до інвалідності». Мета дослідження полягає у філософському осмисленні феномена свободи як ціннісного аспекту проблеми смерті та безсмертя особистості. Реалізація поставленої мети зумовила необхідність: – проаналізувати феномен самогубства як прояв ціннісного аспекту свободи особистості та визначити превентивні філософсько-антропологічні міри для попередження та подолання суїцидів; – розглянути проблему евтаназії в контексті ціннісного аспекту феномена свободи. Методи дослідження. Для вирішення мети та завдань дослідження автором застосовані такі класичні методи наукового пізнання, як аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення та порівняння. Методологічно важливим для нашого дослідження феномена свободи як ціннісного аспекту проблеми смерті та безсмертя особистості є метаантропологія Н. Хамітова. За Н. Хамітовим, філософську антропологію як метаантропологію можна визначити філософію екзистенціально-комунікативних вимірів людського буття. Одержані результати. У процесі дослідження автором були розглянуті погляди різних мислителів на проблему суїциду та евтаназії в текстах філософів та науковців, що засвідчує неоднозначну інтерпретацію та пояснення цих феноменів. Виходячи з методології метаантропології Н. Хамітова, автор вперше пропонує таке визначення самогубця. Самовбивця – це людина буденного або граничного буття з потягом до смерті (Танатосу), в якої присутня воля до небуття та прагнення втечі від реальності і свободи бути особистістю через власну смерть. Якщо суїцид – це глухий кут та фатальна помилка кожної живої істоти, то евтаназію автор не вважає видом самогубства та пропонує зробити її предметом серйозних наукових дискусій в Україні.