Онтологія людської тілесності: антропо-коеволюційний аспект

Abstract

Philosophical reflection of human corporeality needs to be revised in the conditions of the bodyoriented mass culture and techno-informational progress. A prerequisite for the urgency of this problem is the change of the natural way of human existence to a virtual way of communication creates a separate dimension of modernity – virtual, which excludes the corporeality as a physical phenomenon, but involves its psychological phenomena and thus requires revision of the ontology of corporeality – technogenic anthropology. Its purpose is not to refute or limit the use of man-made innovations, but to find a way to consider them in their entirety and acceptance. There is a process of relentless assimilation of natural and artificial, which gives rise to new paradigms of interaction in the socio-cultural aspect, the study of phenomena which is the purpose of our article. The latter is realized in the study of ethical alternatives to the existence of man as a biological species within the Technosphere and the preservation of its humanistic imperative through bodily projections of personality. The human corporeality is revealed as a symbiosis of psychosomatic projections of personality. Existential manifestations of human corporeality are revealed through its main substrates: bodily intelligence, bodily sensuality, bodily states, bodily images, cultural attribution of the body, and so on. The research of corporeality using a set of anthropological and socio-psychological methods gives the following results: nominal ontological classification: biological body, social body, cultural body, virtual body; conceptual model of corporeality in technogenic civilization; reveals plasticity as the basic value and quality of personality, which provides reflection in various forms of human communication. And the co-evolutionary method, in turn, makes it possible to study the aspect of human-nature interaction and the formations stage of ecological worldview and formation of a stable social system in its interaction with nature as a necessary part of human life in technogenic society. The rapid growth of the quantity and quality of innovative technologies, the assimilation of the Technosphere with everyday human life makes the issue of co-evolution of the human body and the technosphere a priority. Філософська рефлексія людської тілесності потребує перегляду в умовах тілесноорієнтованої масової культури та техно-інформаційного прогресу. Передумовою актуальності даної проблеми є зміни природного способу існування людини на віртуальний спосіб комунікації, що створює окремий вимір існування сучасності – «віртуальний», який виключає тілесність як фізичний феномен, але задіює її психологічні феномени та тим самим вимагає перегляду онтології тілесності в умовах «нової» антропології – техногенної антропології. Її метою є не спростовувати або обмежувати застосування техногенних інновацій, а знайти спосіб їх розглянути в цілісності та прийнятті. Спостерігається процес невпинної асиміляції природного та штучного, що породжує нові парадигми взаємодії у соціокультурному аспекті, вивчення феноменів якого й є метою нашої статті. Остання реалізується в дослідженні етичних альтернатив існування людини як біологічного виду в рамках техносфери та збереження її гуманістичного імперативу шляхом тілесних проекцій особистості. Людська тілесність розкривається як симбіоз психосоматичних проекцій особистості. Екзистенційні прояви людської тілесності розкривається через її основні субстрати: тілесний інтелект, тілесна чуттєвість, тілесні стани, тілесний образи, культурні атрибуція тіла тощо. Дослідження тілесності за допомогою комплексу антропологічних та соціальнопсихологічних методів дає як результати: номінальну онтологічну класифікацію: «біологічне тіло», «соціальне тіло», «культурне тіло», «віртуальне тіло»; концептуальну модель тілесності в техногенній цивілізації; розкриває пластичність як основну цінність та якість особистості, яка забезпечує рефлексію в різних формах комунікації людини. А коєволюційний метод дає змогу вивчити аспект взаємодії людини та природи я етапу формування екологічного світогляду та формування стійкої суспільної системи в її взаємодії з природою як необхідною частиною життя людини в техногенному суспільстві. Стрімке зростання кількості та якості інноваційних технологій, асиміляція техносфери з повсякденним життям людини робить першорядним питання коеволюції людської тілесності та техносфери.