Громадянська компетентність в умовах сучасної демократії

Abstract

Under the influence of manipulative information and digital technologies civic activity and civic competence are identified as important factors in the transformation of modern democratic practices in the context of individualization of society and human life. The presence of virtual and information space that is not controlled by the state allows various actors to construct political and electoral preferences of citizens through the spread of fakes, misinformation and vivid emotional images. However, these images do not correspond to social realities and development strategies. The use of manipulative technologies to form the necessary meanings, mass attitudes, public opinion allows political elites and other agents to use democratic procedures to implement undemocratic practices, and thus level the potential value of democracy. It is substantiated that citizens who do not have close social ties, civic positions and are focused specifically on private issues, leisure or consumption, usually make biased and irrational political choices or are indifferent to social and political issues, which distort the election results. The authors concluded that the main directions of counteracting these tendencies are either epistemological perspective, which restricts the voting rights of incompetent voters, and thus contradicts fundamental democratic principles, or the formation of civic competence of voters, which is manifested through cognitive, behavioral and moral traits. Also, the ability and desire to influence political processes not only in their own interests, but also for the common good. It is emphasized that a competent citizen is a product of socialization processes. However, in modern societies, the state and its institutions lose their monopoly in socialization. Formation of values, beliefs and patterns of political behavior is also influenced by non-state agents (transnational information networks, influencers) who can construct populist demands and anti-systemic attitudes that negatively impact the formation and efficiency of management structures. Civic education, media literacy, and the formation of critical thinking remain important factors in the formation of civic competencies. У статті визначено громадянську активність і громадянську компетентність як вагомі чинники трансформації сучасних демократичних практик в умовах індивідуалізації суспільства й життєвих практик людини під впливом маніпулятивних інформаційних та цифрових технологій. Наявність віртуального та інформаційного простору, не контрольованого державою, дає змогу різним акторам конструювати політичні та електоральні вподобання громадян через поширення фейків, дезінформації, яскравих емоційних образів, які, однак, не відповідають суспільним реаліям та стратегіям розвитку. Використання маніпулятивних технологій для формування потрібних смислів, масових установок, громадської думки дає змогу політичним елітам та іншим агентам використовувати демократичні процедури для реалізації недемократичних практик, а також нівелювати ціннісний потенціал демократії. Обґрунтовано, що громадяни, які не мають тісних соціальних зв’язків, громадянської позиції, зосереджені на життєвих пріоритетах на приватних проблемах, дозвіллі, споживанні, зазвичай роблять політичний вибір упереджено, ірраціонально або є байдужими до громадських і політичних проблем, що спотворює результати виборів. Автори дійшли висновку, що основним напрямом протидії цим тенденціям є або епістемологічна перспектива, яка передбачає обмеження виборчих прав некомпетентних виборців, тому суперечить головним демократичним принципам, або ж формування громадянської компетентності виборців, яка виявляється через когнітивні, поведінкові та моральні риси, а також здатність і прагнення впливати на політичні процеси не лише у власних інтересах, але й для загального блага. Підкреслюється, що компетентний громадянин є продуктом процесів соціалізації. Однак в сучасних умовах держава та її інститути втрачають монополію у процесах соціалізації, а формування цінностей, переконань і моделей політичної поведінки відбувається під впливом недержавних агентів – транснаціональних інформаційних мереж, інфлюенсерів, що здатні конструювати популістські вимоги та антисистемні установки, які негативно впливають на формування та ефективність управлінських структур. Вагомими чинниками формування громадянських компетенцій залишається громадянська освіта, медіаграмотність, формування критичного мислення.