Компенсаційні механізми соціально-економічної політики як запобігання кризи розподілу

Abstract

The crisis of distribution means the inability of the ruling elite to ensure an acceptable level of growth of material well-being and its distribution, which would avoid excessive social differentiation. The distribution crisis can lead to the collapse of many social subsystems. Therefore, research and analysis of this problem will allow reforming systems that are in a state of permanent change, in the most successful way, with the ability to effectively overcome socio-economic and political conflicts. The purpose of the article is to identify the causes and essence of the crisis of distribution in modern Ukraine; to analyze the negative impact of the distribution crisis on political stability in society. Structural and system analysis were used to study distribution issues. Given that there is a direct link between distribution problems and the distribution structure, it was necessary to analyze the distribution structure and the distribution system to identify existing problems and propose solutions. Comparative and empirical research and historical analysis are also used in the work. It has been found that distribution problems can lead to a distribution crisis; all types of crises to some extent contribute to the crisis of distribution; The crisis of distribution can be prevented not only by economic means, including the regulation of economic legislation, but also by the creation of effective democratic institutions and the rule of law. If there are serious inequalities, injustices or imbalances in the distribution of public finances, personal income, wealth and resources, economic fluctuations may begin at the macro level, leading to a certain type of distribution crisis – such as tax crisis, financial crisis and debt crisis. No type of distribution problem can be solved without state coordination, which depends to a large extent on policy and law, in particular, economic policy and economic law. Therefore, legislation in the field of social development should pay sufficient attention to the issue of distribution, promote economic and social development, as well as the rule of law through further research in the field of economic law and other areas. To address the systemic crisis, it is first necessary to prevent a distribution crisis. Криза розподілу означає нездатність еліти при владі забезпечити прийнятний для суспільства рівень зростання матеріального добробуту і його розподіл, який би дав змогу уникнути надмірної соціальної диференціації. Криза розподілу може призвести до краху багатьох суспільних підсистем. Тому дослідження та аналіз цієї проблеми дасть змогу реформувати системи, які знаходяться в стані перманентних змін, найбільш успішним чином, із можливістю ефективно долати соціально-економічні та політичні конфлікти. Метою статті є виявлення причин та сутності кризи розподілу в сучасній Україні, аналіз негативного впливу кризи розподілу на політичну стабільність у суспільстві. З метою вивчення питань розподілу використовувалися структурний та систематичний аналізи. Враховуючи те, що є прямий зв’язок між проблемами розподілу та структурою розподілу, необхідно було проаналізувати структуру розподілу та систему розподілу, щоб виявити проблеми та запропонувати рішення. Також у роботі застосовані порівняльні та емпіричні дослідження та історичний аналіз. З’ясовано, що проблеми розподілу можуть призвести до кризи розподілу; усі типи криз тією або іншою мірою сприяють виникненню кризи розподілу; запобігти кризі розподілу можна не лише економічними засобами, включаючи врегулювання економічного законодавства, але й створенням дієвих демократичних інститутів та застосуванням верховенства права. Якщо існують серйозні нерівності, несправедливість або дисбаланс у розподілі державних фінансів, особистих доходів, багатства та ресурсів, на макрорівні можуть початися економічні коливання, що призведе до певного типу кризи розподілу – наприклад, податкової кризи, фінансової кризи та боргової кризи. Жоден тип проблем розподілу не може бути вирішений без державної координації, яка значною мірою залежить від політики та закону, зокрема економічної політики та економічного права. Отже, законотворчість у галузі соціального розвитку має приділяти гідну увагу питанню розподілу, сприяти економічному та соціальному розвитку, а також верховенству права шляхом подальших досліджень у галузі економічного права та інших галузях. Щоб вирішити системну кризу, найперше необхідно запобігти кризі розподілу.