Трансформація кримської ідентичності в умовах російської окупації півострова (2014–2021 рр.)

Abstract

The problem of self-identification in the modern world is becoming increasingly important under the influence of globalization, political and social transit, nation-building, and a growing understanding of one’s own “I”. These processes have the most complex nature in polyethnic multi-religious societies, where a multi-faceted identity is formed. In this article, we explore some aspects of the changes in Crimean identity following the Russian occupation of the peninsula. The methodological basis of the study is social constructivism, which considers identity as a certain idea of the individual about the community with which he connects. The process of forming a new (post-Soviet) Crimean identity in Ukraine was interrupted by the Russian occupation of the peninsula. This has led to significant changes in the self identification of Crimeans. First, some Crimean people do not feel like “citizens of Russia”, instead the processes of regional self-identification are intensifying (especially among Crimean Tatars and Ukrainian youth). Accordingly, the regional identity of the Crimean people comes into conflict with the civil one both in terms of belonging to the Russian state and through conflicts with the Russians, whom some Crimean people perceive as “foreigners”. Second, due to Russian policy on the peninsula, some Crimean Ukrainians are gradually abandoning their own ethnic, linguistic, and religious identity, replacing it with Russian or mixed (Russian-Ukrainian). This leads to the erosion of Ukrainian identity in order to implement the Russian concept of a “single people” Instead, the Crimean Tatar identity is becoming more consolidated under the influence of Russian repression, although there is also a split in the Crimean Tatar community. Російська окупація Кримського півострову суттєво вплинула на процеси самоідентифікації кримчан. Багатоскладова кримська ідентичність почала формуватися в незалежній Україні під впливом багатьох чинників: істотного російського політичного та економічного впливу, повернення на історичну Батьківщину кримських татар, слабкої політики центральної української влади на півострові. Відповідно, Росія перервала процес соціальної ідентифікації кримчан та швидко почала створювати нову кримську ідентичність, центральне місце в якій займає російська спільнота. У межах цієї статті ми з’ясовуємо деякі аспекти змін кримської ідентичності після російської окупації півострову. Методологічною основою дослідження є соціальний конструктивізм, який розглядає ідентичність як певне уявлення індивіда про спільноту, з якою він себе пов’язує. Зазначено, що до російської анексії ключову роль у формуванні кримської ідентичності відіграють етнічний (три основні етнічні спільноти – росіяни, українці та кримські татари) та конфесійний (православна та мусульманська спільноти) чинники. Усі три спільноти були зв’язані російською мовою, яка домінувала у сферах спілкування на півострові. Процес формування громадянської ідентифікації («громадянин України») в Криму напряму залежав від політики центральних та місцевих еліт та мав серйозні коливання. Натомість суттєву роль відіграло регіональне самовизначення («я – кримчанин»). Однак напередодні окупації з’являється тенденція щодо зростання громадянської ідентичності і водночас зменшення регіональної. Після російської окупації процес громадянської ідентифікації гальмується, бо частина кримчан не відчувають себе «громадянами Росії», натомість активізуються процеси регіональної самоідентифікації (особливо серед кримських татар та української молоді). Відповідно, регіональна ідентифікація кримчан вступає в конфлікт із громадянською як по лінії належності до російської держави, так і через конфлікти з росіянами, яких частина кримчан сприймає як «чужих». Водночас через російську політику частина кримських українців поступово відмовляється від власної етнічної, мовної та конфесійної ідентичності, замінюючи її російською або змішаною (російсько-українською). Це призводить до розмивання української ідентичності задля реалізації російської концепції «єдиного народу».