Вплив пандемії COVID-19 на євроінтеграційні прагнення українського студентства (за результатами всеукраїнського конкурсу ЕСЕ APREI)

Abstract

The study based on representative empirical material (182 student essays from all over Ukraine submitted for the Pan-Ukrainian Student Essay Contest held by Ukrainian Association of Professors and Researchers of European Integration) explores the transformations Ukrainian student youth’s attitudes to and visions of the European Union, European solidarity and Ukraine’s Eurointegrational perspectives have acquired under the first wave of COVID-19 pandemics (February – June, 2020). The study’s relevance is backed, on the one hand, by the necessity to identify the values and priorities of student youth as the most active and pro-European part of Ukrainian society. On the other hand, the study demonstrates ad hoc performance gaps in COVID-19 related informational policies delivered by Ukraine, as well as by EU, at the pandemic’s outbreak. The study responds to the urge of exploring both the structure of informational bubbles Ukrainian student youth might be trapped in, and their influence upon the target audiences’ perception of European integration and European solidarity. The empirical data processed by means of content analysis, concept analysis and discourse analysis, included into wider European context and compared to topical datasets collected before the pandemics, demonstrate that Ukrainian student youth tends to critically rethink the traditional vision of Europe as an “unattainable object of desire” – that is, the paragon of life standards and spiritual values proclaimed unachievable and hence that feeding the skeptical discourse over the very necessity to strive for it. Based on the results of the analysis, the study strongly advocates the idea of raising student youth’s EU awareness by establishing diverse communication channels and developing a functional communication strategy focused at the target audience’s needs and demands. У статті на репрезентативному емпіричному матеріалі (182 робіт студентів різних спеціальностей з усіх регіонів України, поданих на Всеукраїнський конкурс студентських робіт під егідою Української асоціації викладачів і дослідників європейської інтеграції) досліджуються особливості трансформації уявлень студентської молоді про Європейський Союз, європейську солідарність та європейські перспективи України у контексті першої хвилі пандемії COVID-19 (лютий – червень 2020 року). Актуальність розвідки обумовлена, з одного боку, необхідністю з’ясування ціннісних орієнтирів студентської молоді як найбільш активної й проєвропейської частини українського суспільства; з іншого – потребою у висвітленні ситуативних недоліків інформаційної політики щодо COVID-19 в Україні та ЄС на початковому етапі пандемії, у з’ясуванні архітектоніки інформаційного поля, у якому перебуває українська студентська молодь, та його впливу на формування уявлень цільової аудиторії про сутність європейської інтеграції, європейської солідарності тощо. Емпіричні дані, оброблені за допомогою методів контент-аналізу, дискурс-аналізу та концепт-аналізу і розглянуті як у загальноєвропейському контексті, так і в порівнянні з даними попередніх років, свідчать про критичне переосмислення традиційного для українського медіадискурсу концепту Європи як «непевного об’єкта бажання» – високого взірця стандартів і цінностей, постульована недосяжність якого і живить скептичний дискурс, піддаючи сумніву потребу євроінтеграції як такої. Аналіз риторичних стратегій учасників конкурсу дозволяє зробити висновок про «стресову радикалізацію» настроїв «євроскептичної» групи студентства на тлі більш стриманої реакції «єврооптимістів», а вивчення змістової складової частини – продемонструвати пряму залежність між рівнем обізнаності респондентів щодо принципів функціонування, місії і завдань ЄС та рівнем критичного осмислення дій ЄС часів першої хвилі пандемії. Результати дослідження переконливо обґрунтовують необхідність посилення інформаційної й просвітницької роботи зі студентською молоддю, а також підіймають питання про розбудову ефективної комунікаційної стратегії з опорою на потреби й настрої цільової аудиторії.