Формування системності професійних знань майбутніх педагогів

Abstract

Наприкінці ХХ–початку ХХІ століть перед освітою гостро постала проблема узгодження мети, змісту і способів її здобування з викликами та потребами сучасної теоретичної і практичної діяльності людини. В контексті вищої професійної освіти вона актуалізувала питання якості знань, що формуються в процесі підготовки фахівців. Однією з найбільш важливих ознак сучасного суспільства, яку необхідно враховувати в процесі підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності, є усвідомлення цілісності і системного характеру процесів, що відбуваються в природі, соціумі, освіті та життєдіяльності людини (Н. Абрамова, Л. фон Берталанфі, І. Блауберг, В. Тюхтін, А. Уйомов, Е. Юдін та ін.). Сприйняття світу крізь призму системного підходу і системних знань стає запорукою ефективності, удосконалення і покращання якості результатів людської діяльності у всіх сферах духовного і матеріального виробництва. У наукових дослідженнях розкрито роль системного підходу і системного мислення в продуктивній та інноваційній діяльності, інтелектуальному розвитку особистості (К. Абульханова-Славська, О. Анісімов, Д. Богоявленська, Є. Ксенчук та ін.). Доведено, що системне мислення і системна якість знань дозволяють гнучко й оперативно опрацьовувати значні масиви інформації, аналізувати, узагальнювати і структурувати її, виявляти закономірності та зв’язки явищ і процесів, які приховані за відповідними термінами і поняттями (В. Адольф, Р. Акофф, Г. Александров, Б. Величковський, О. Леонтьєв та ін.). Визнано, що вони є одним з найбільш ефективних і відповідних до природної складності педагогічних явищ і процесів чинників, які визначають професійно-педагогічну діяльність. Саме вони дозволяють удосконалювати цю діяльність через створення інновацій, індивідуалізацію і диференціацію суб’єктів освітнього процесу (В. Андреєв, М. Каган, Н. Кузьмина, В. Ляудіс, В. Петровський, Г. Щедровицький та ін.). Проблема формування системних знань розглядається в дидактиці як необхідна вимога щодо результату процесу навчання і показника його ефективності (В. Галузинський, В. Логінова, І. Харламов та ін.). Відповідно цієї позиції наводяться визначення сутності дидактичної категорії «системність знань» (Т. Борікова, Л. Занков, Л. Зоріна, І. Морєв, А. Усова та ін.), пошук способів їх формування (В. Кузьмін, І. Лернер, В. Онищук, С. Шевченко та ін.). Для педагогів необхідність оволодіння системними знаннями і системним мисленням зумовлена цілісною системною природою розвитку та формування особистості дітей дошкільного і шкільного віку. За цих обставин постає завдання підготовки нової генерації педагогів, які володіють системними знаннями щодо розвитку, навчання і виховання дітей в освітньому процесі та системним підходом до вирішення практичних проблем. Натомість наукові дослідження у сфері покращення якості професійної підготовки майбутніх педагогів у виші зорієнтовані переважно на вдосконалення змісту і технології їхньої підготовки до професійно-педагогічної діяльності за окремими напрямами роботи з дітьми дошкільного і шкільного віку. Відтак у практиці підготовки майбутніх педагогів у закладах вищої освіти склалася низка суперечностей між:  неухильно зростаючою значущістю системних знань і системного мислення для розв’язання складних і багатоцільових завдань професійної діяльності педагога та відсутністю науково обґрунтованих концепцій і технологій їх формування в процесі підготовки у виші;  потребою опрацьовувати значні обсяги професійно зорієнтованої інформації і відсутністю у майбутніх педагогів уміння аналізувати, узагальнювати та структурно впорядковувати набуту інформацію в систему відповідно до цілей професійно-педагогічної діяльності і способів їх досягнення;  цілісним характером розвитку особистості дитини в освітньому процесі навчального закладу і фрагментарним відображенням змісту професійно-педагогічної діяльності педагога у навчальних дисциплінах, які він опановує у ЗДО у процесі професійної підготовки. Розв’язання зазначених суперечностей, науково-теоретична і практична значущість вирішення проблеми зумовили вибір теми дослідження. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати модель формування системності професійних знань майбутніх педагогів у процесі підготовки у закладі вищої освіти. Завдання дослідження: 1. Розкрити сутність феномена «системність професійних знань майбутніх педагогів», визначити його структурні компоненти. 2. Обґрунтувати модель формування у майбутніх педагогів системності професійно-педагогічних знань. Об’єкт дослідження – професійно-педагогічна підготовка майбутніх педагогів у закладі вищої освіти. Предмет дослідження – модель формування у майбутніх педагогів системності професійно-педагогічних знань. Методологія дослідження. Для розв’язання завдань дослідження використано комплекс методів. З метою характеристики сучасних підходів щодо розроблення проблеми в наукових дослідженнях, розкриття сутності та структури досліджуваного феномена, визначення його у формі поняття використано методи аналізу й узагальнення літературних джерел. Обґрунтування педагогічних умов і етапів формування системності професійно-педагогічних знань здійснене методом моделювання.