Evolution of human security in international relations

Abstract

Метою дослідження є визначення терміна безпеки в різні періоди міжнародних відносин та зміна еволюції поняття військової безпеки аж до безпеки людини. У статті підкреслюється концепція безпеки в політиці держав від моменту формування міжнародних відносин, особливо щодо безпеки людини. Відзначається, що в давнину люди не звертали уваги не лише на безпеку людини, а й на безпеку територіальної цілісності держави. Це методологічно стало можливим у міру появи деяких елементів міжнародного права і прав людини в ХХ ст., прийнятих державами зобов’язань за цими напрямами. Методологія дослідження передбачає використання якісних методів, включаючи аналіз контенту, аналіз дискурсу, аналіз існуючих правил, документів, рекомендацій, наукових праць, хронології. Більше того, у цьому дослідженні використовуються сильний емпіричний досвід та описовий метод дослідження. Наукова новизна статті полягає у тому, що ця стаття є першим більш широким дослідженням щодо виявлення еволюції безпеки індивідів у системі міжнародних відносин. Зроблено висновок, що в давнину для держав було важливо зберегти владу й окупувати багато територій, не вважаючи це важливими відносинами між людиною та державою. Тоді було неможливо забезпечити безпеку людини на практиці, незважаючи на деякі теоретичні погляди на життя, недоторканність та права людини. У середні віки після появи таких принципів міжнародного права, як суверенітет та територіальна цілісність, національна безпека держав виникла в теорії міжнародних відносин. Дві світові війни змусили держави переглянути концепцію безпеки. Поняття безпеки, що розширюється наприкінці холодної війни, припинилося з безпекою людини на початку 1990-х років. Однак у своїй політиці держави все ще не приділяють особливої уваги безпеці людини. Якщо більшість країн світу приймуть цю концепцію, політичні, соціальні, екологічні та економічні загрози будуть зменшені. The purpose of the study is to identify the concept of security in different periods of international relations and change the evolution of the concept of military security to the level of human security. The article emphasizes the concept of security in the policy of states since the formation of international relations, especially in relation to human security. It is noted that in ancient times people did not pay attention not only to human security, but also to the security of the territorial integrity of the state. This methodologically became possible with the emergence of some elements of international law and human rights in the 20th century by the states undertaken in these areas. The methodology of the research involves using the qualitative methods including content analysis, discourse anylysis, analysis of existing rules, documents, recommendations, research papers, chronology. Moreover, a strong empirical background and descriptive method of study are used in this research. The scientific novelty of the article is that this research is the first broader research on identifying evolution of the security of individuals in international relations system. Results. It is shown from the article that in ancient times it was important for states to maintain power and occupy many territories dont considering important of human-state relations. At that time it was impossible to ensure human security in practice despite of having some theoretical views on human life, inviolability and rights. In the middle ages after the emergence of the principles of international law such as sovereignty and territorial integrity the national security of states emerged in international relations theory. The two world wars forced the world powers to reconsider the concept of security. The concept of security expanding towards the end of the Cold War ended with human security in the early 1990s. However, states still do not pay much attention to human security in their policies. If most countries in the world adopt this concept, political, social, environmental and economic threats will be reduced.