Антропологична криза на тлі кризи сучасної системи освіти

Abstract

Сучасне суспільство переживає період різких соціальних трансформацій, що є причиною загострення кризового світосприйняття. Локальні війни, економічні та екологічні катаклізми, зростання хаотизації і непередбачуваності політичних процесів – усе це і ще багато іншого стало причиною посилення антропологічної кризи. У ситуації, що склалася, тільки сама людина здатна створити (саме створити, а не знайти) нову точку опори, нові орієнтири для особистісного та цивілізаційного розвитку. І допомогти їй у цьому повинна система освіти, як шкільна, так і професійна. Метою даної статті є аналіз причин антропологічної кризи та можливих варіантів виходу з неї засобами новаторських концепцій, що існують у сучасній системі освіти. Нові підходи до освіти ще не можуть переламати загальноцивілізаційних «економоцентричних» і технократичних тенденцій. І ця обставина ще більше поглиблює кризу сучасної освіти, яка виражається в тому, що орієнтація на соціальні функції повністю витіснила потреби особистості. Освіта позбавлена особистісного сенсу. По суті, йдеться про кризу прагматичної моделі освіти, яка зараз активно насаджується в українському освітньому просторі. Згідно з думкою низки вчених, одним зі шляхів вирішення даної проблеми стане протистояння духовному руйнуванню людини, і завдання сучасної філософії і педагогіки – у захисті й утвердженні гуманістичних цінностей та смислів. При цьому важливим напрямом виявляється формування цілісного духовно-екологічного світогляду цивілізації XXI ст. засобами освіти, однією з передових концепцій якої виступає «Ноосферна освіта». В її основі закладено такі цінності, як природосообразність, морально-правова автономія, соціальна рівність і соціальна справедливість, а також створення вільного життєвого простору для самореалізації творчого потенціалу кожного учня (студента) в спільній діяльності.