Людина і суспільство перед лицем світової пандемії

Abstract

Світова пандемія COVID-19 поставила перед людством і особистістю низку складних проблем соціального, філософського та психологічного характеру. Вимоги та обмеження, зумовлені введенням карантинних заходів, змінили соціальний ритм, вплинули на сприйняття Іншого, послабили соціальні зв’язки і под. Нового осмислення потребують такі категорії, як «свобода» і «відповідальність». Трансформується процес соціальної комунікації, суттєвих змін зазнає система освіти. Метою даного дослідження є визначення соціальних та екзистенційних наслідків світової пандемії COVID-19. Для досягнення мети були застосовані такі методи: екзистенційно-феноменологічний підхід – для дослідження концепту Іншого в умовах пандемії; порівняння – для зіставлення соціальних явищ, супутніх пандемії COVID-19 та інших масштабних епідемій; індукції – для виявлення загальних сучасних тенденцій соціальних трансформацій. Проаналізовано явище переходу роботи і навчання на дистанційний режим. Висвітлено такі негативні риси роботи у дистанційному режимі, як змішання сфер роботи і дозвілля, послаблення соціальних зв’язків у робочих колективах, посилення залежності від гаджетів. До позитивних рис віднесено можливість творчої самореалізації, підвищення комфортабельності робочих умов та ін. Досліджуючи явище дистанційної освіти, автор виділяє такі його негативні аспекти, як утрата духовного зв’язку учня та вчителя та проблема у встановленні соціальних зв’язків серед школярів та молоді. Серед позитивних аспектів зазначено розширення спектру вибору навчального закладу та підвищення рівня самостійності здобувачів освіти. Виявлено позитивні та негативні наслідки соціальної ізоляції. До перших належать духовні проблеми, супутні стану самотності, сприйняття Іншого як загрози та загальна тенденція до послаблення і віртуалізації соціальних зв’язків. До других віднесено можливість духовного розвитку особистості, укріплення родинних зв’язків, активізацію мотиву турботи про Іншого. Показано наявність у сучасній масовій свідомості концепцій змов та конспірології, а також появи міфів, викликаних ситуацією пандемії. Автор аналізує зміст категорії свободи в добу пандемії, підкреслює важливість усвідомлення свободи морально-етичного вибору в умовах карантинних обмежень.