The impact and dynamics of interdisciplinary research in contemporary science

Abstract

Зважаючи на зростаючий вплив міждисциплінарних досліджень на різні галузі науки, виникає потреба глибшого розуміння того, як ці процеси працюють, які показники використовувати для вимірювання їхньої ефективності, які дисципліни досить жваво включилися у міждисциплінарне співробітництво й активно залучають його у своїх дослідженнях, а які майже не приймають участі у цих процесах. Тому метою даного дослідження є виявлення місця, ролі та перспектив міждисциплінарної роботи у провідних галузях науки. Для досягнення цієї мети автором проаналізовано результати емпіричних досліджень, що проводилися провідними фахівцями у цій галузі впродовж останніх 35 років. Використовуючи методи аналізу та узагальнення, у статті класифіковано дані за показниками публікацій, дослідницьких центрів, рівня фінансування та використання нових пошукових методів. У результаті аналізу інформації виявлено, що без розроблення чітких індикаторів вимірювання міждисциплінарного складника дослідження визначення її місця в науці є вкрай складним. Хоча міждисциплінарність є однією з головних тенденцій у сучасному науковому пізнанні, за кількістю публікацій та дослідницькими методами монодисципліни мають значну перевагу. Однак міждисциплінарні дослідження мають вищі показники щодо наукових центрів та грантових програм. Водночас дані вказують на те, що найвищий рівень міждисциплінарності притаманний медичним та природничим сферам, а найнижчий – гуманітарній. Звідси випливає очевидна потреба у відмові від підходу «домінуюча – допоміжна» дисципліна, що є поширеним у співпраці між природничонауковими та соціогуманітарними напрямами науки. Також очевидним є те, що комунікативна модель роботи у межах природничих дисциплін краще розроблена, ніж у соціальному, особливо в гуманітарному пізнанні. Важливим чинником є заохочення до синтезу дисциплін у вигляді створення міждисциплінарних журналів та визнання таких форм роботи науковим співтовариством. Given the growing impact of interdisciplinary research on various fields of science, there is a need for a deeper understanding of how these processes work, what indicators to use to measure their effectiveness, which disciplines are involved in the process of interdisciplinarity and which are not. Therefore, the purpose of this study is to identify the place, role, and prospects of an interdisciplinary approach in science. To achieve this goal, the author considered the results of empirical study conducted by leading researchers in this field over the past 35 years. Using the methods of analysis and generalization, the article classified data by indicators of publications, research centers, the level of funding, and the use of new methods. As a result of information analysis, it was found that without the development of clear indicators for measuring the interdisciplinary component of research, it is extremely difficult to determine its place in science. Although interdisciplinarity is one of the main trends in modern science, the number of publications and research methods of monodisciplines have a significant advantage. However, interdisciplinary inquiry has higher rates for research centers and funding programs. At the same time, the data indicates that the highest level of interdisciplinarity is inherent in the medical and natural sciences, and the lowest - in the humanities. Hence the obvious need to abandon the approach of «dominant-auxiliary» disciplines, which is common in cooperation between the natural and socio-humanitarian sciences. It is also obvious that the communicative model of cooperation within the natural sciences is better developed than in social, and especially in the humanities. The solution to such imbalance is the encouragement of the synthesis of disciplines in the form of the creation of interdisciplinary journals and the recognition of these forms of work by the scientific community.