До класифікації ключових парадигм історіописання

Abstract

В розвитку історичної думки можна виділити чотири ключові парадигми, чотири відповіді на питання про адресацію та причини потрібності в історичній науці. У своєму розвитку ці підходи конкурували, змінювали один одного, були більш-менш притаманні різним традиціям, однак співіснують досі. Конкуренція «античної» і «нової» парадигми тривала весь новий час. З «античної», врешті-решт, народився науково-популярний історичний жанр. «Нова» парадигма прямо втілилася в численних парадних національних історіях та офіціозних підручниках на всіх мовах світу. In the development of historical thought can be divided into four key paradigms, four answers to questions about addressing and the reasons for the need for historical science. In their development, these approaches competed, replaced each other, were more or less inherent in different traditions, but still coexist. The competition between the "ancient" and "new" paradigms continued throughout modern times. From the "ancient", in the end, was born popular science historical genre. The "new" paradigm is directly embodied in numerous ceremonial national stories and official textbooks in all languages ​​of the world.