Філософія в інноваційних психолого-педагогічних дослідженнях: з досвіду реалізації проєктів

Abstract

The relevance of the study is related to the need for philosophical strengthening of psychological and pedagogical research, in particular innovative socio-educational projects that require methodological, analytical, reflective-critical and value-semantic potential of philosophy as a theoretical form of worldview. Based on the analysis of research and practical experience, contradictions related to the limitation of the functional field of philosophy through the recognition of only its methodological and cognitive functions and through the interpretation of philosophy as a “servant” of science, which significantly reduces the possibilities of psychological and pedagogical search. The purpose of the article is a philosophical reflection of practical and theoretical experience of preparation of psychological and pedagogical innovative projects and in substantiation of the role of philosophical support of their realization. Research methods that develop the content of philosophical specific constructions and philosophical creativity are represented by dialogue, construction, dialectical method, phenomenological reduction and discursive thinking. Philosophical, general scientific and concrete-scientific methodology is presented by reflexive-evaluative, interpretive, analytical-synthetic and other ways of constructive innovative search. The results of the study are to identify contradictions, collisions of theory and practice that hinder modern innovative psychological and pedagogical search and fall into the functional field of philosophy, able to analytically-reflexively and methodologically-rationally direct them in a constructive plane. The conceptual principles of worldview and value formation of a person’s personal ability to live in crisis conditions are determined and methodological advice on modeling psychological and pedagogical support of harmonization of relations in families raising children with special needs is “crystallized”. The use of axiological, anthropological, communicative-dialogical, phenomenological, praxeological approaches is reflected in their compliance with the complementary (complementary) principle of research and activity, as well as the special role of the axiological approach, which forms social interaction in its common life, values, humanistically regulates joint activities. The role of philosophy in psychological and pedagogical research is revealed through its main purpose – the development of boundary value orientations, global goals, reduced to the unity of people and their rise in solving life problems in the transition from pragmatic life to the harmonious realization of human potential. Актуальність дослідження пов’язана з необхідністю філософського підсилення психоло го-педагогічних досліджень, зокрема інноваційних соціально-освітніх проєктів, яким потріб ний методологічний, аналітичний, рефлексивно-критичний і ціннісно-смисловий потенціал філософії як теоретичної форми світогляду. На основі аналізу досліджень і практичного дос віду встановлено суперечності, пов’язані з обмеженням функціонального поля філософії через визнання переважно тільки її методологічної й пізнавальної функцій та через тлумачення філософії як «служниці» наук, що суттєво зменшує можливості психолого-педагогічного пошуку. Мета статті полягає у філософській рефлексії практичного і теоретичного досвіду підготовки психолого-педагогічних інноваційних проєктів та в обґрунтуванні ролі філософ ського супроводу їх реалізації. Методи дослідження, що розгортають зміст філософських специфічних побудов і філософської творчості, представлено діалогом, конструюванням, діалектичним методом, феноменологічною редукцією та дискурсивним мисленням. Філософ ську, загальнонаукову і конкретно-наукову методологію представлено рефлексивно-оцінним, інтерпретаційним, аналітико-синтетичним та іншими способами конструктивного інно ваційного пошуку. Результати дослідження полягають у виявленні суперечностей, колізій теорії й практики, що заважають сучасному інноваційному психолого-педагогічного пошуку та потрапляють у функціональне поле філософії, здатної аналітично-рефлексивно і мето дологічно-раціонально їх спрямувати в конструктивну площину. Визначено концептуальні засади світоглядно-ціннісного формування особистісної здатності людини жити в умовах криз та «кристалізовано» методологічні поради щодо моделювання психолого-педагогічного супроводу гармонізації відносин у сім’ях, що виховують дітей з особливими потребами. Вико ристання аксіологічного, антропологічного, комунікативно-діалогічного, феноменологічного, праксеологічного підходів відрефлексовано на предмет їхньої відповідності комплементар ному (доповнювальному) принципу дослідження і діяльності, а також експлікована особлива роль аксіологічного підходу, що формує соціальну взаємодію людей у спільному житті, залу чає до участі в ньому, ціннісно, гуманістично регламентує спільну діяльність. Роль філософії у психолого-педагогічних дослідженнях розкривається через її головне призначення – розро блення граничних ціннісних орієнтацій, глобальних цілей, що зводяться до єдності людей та їх піднесення у розв’язанні життєвих проблем у русі переходу з прагматичної спрямованості життєдіяльності до гармонійної реалізації людського потенціалу.