Антропологізм філософії права Памфіла Юркевича: освітньо-виховний ракурс

Abstract

Actuality of the problem. Anthropologism is the orientation of the approach to reality created by human and presented, in the first turn, on humanhood as such, in the light of its demands, human being, social and private, are considered in the dimensions of the personality, in capabilities and trends of human manifestations in their human qualities. Anthropologism of social-philosophical ideas is especially actualized under the conditions of exacerbation of socio-cultural development, when social upheavals directly and immediately affect every human, prospects of human being and the generally-accepted sense of life norms, values and ideals is being lost. Scientific-technical civilization provides an increased topicality for the problem of man’s humanity. of a human. Indeed, technicized, informatized reality, in which most diverse trends, processes and phenomena interact, supporting the human needs, accomplish, to certain extent, set tasks, but, at the same time, also create a situation of ever-greater vulnerability. The article emphasizes that the knowledge of human in Ukrainian philosophy has traditionally determined the character and orientation of development of social-philosophical ideas, in the context of which legal consciousness and legal worldview are and have to be the weightiest under the conditions of reforming all spheres of the society and activities. And then – the educational capacity of the philosophy of law, problems of forming legal professionals, taking into account, in particular, the domestic experience of the historical genesis of the philosophy of law, as well. But educational implementation of the philosophy of law is meant to play a super important role – an exclusively effective condition to form the meaning of legal consciousness and legal thinking of the future professional. Purpose of the article – analysis of the educational-bringing-up role of the philosophy of law in philosophical-legal works of P. Yurkevych, as a condition to awaken and assert a personhood of legal thinking. Method of research – of historicism, comparative, of critical discourse, principles of dialectical thinking. Fundamental principles of research of a problem raised in the article were, in particular, conclusions of the analysis of the Hegel’s Philosophy of Spirit carried out by V.I. Shynkaruk from the perspective of highlighting a phenomenon of law in the genesis of formation of the human spirit. Received results: It has been found that the philosophical-legal fundamentality of anthropologism represents legal education and formation and functioning of the legal worldview as the forms of practical-spiritual synthesis of legal knowledge, ideals, concepts, sets of legal thinking and activities of the social subject. Актуальність проблеми. Антропологізм – орієнтація підходу до створеної людиною і представленої насамперед на власне людському началі дійсності, у світлі його вимог людське буття соціальне й приватне розглядається у вимірах особистості, у можливостях і тенденціях виявів людини у її людських якостях. Антропологізм соціально-філософських ідей особливо актуалізується за умов загострення соціокультурного розвитку, коли суспільні потрясіння прямо й безпосередньо стосуються кожної людини, перспектив людського буття та втрачається узвичаєний сенс життєвих норм, цінностей, ідеалів. Науково-технічна цивілізація надає підвищеної злободенності проблемі людяності людини. Адже техніцизована, інформатизована дійсність, у якій взаємодіють найрізноманітніші тенденції, процеси та явища, забезпечуючи потреби людини, до певної міри зреалізовують поставлені завдання, але ж водночас і створюють ситуації все більшої вразливості. У статті наголошується, що знання про людину в українській філософії традиційно визначали характер і спрямованість розвитку соціально-філософських ідей, у контексті яких особливо вагомими за умов реформування всіх сфер суспільства та видів діяльності є й мають бути правосвідомість і юридичний світогляд. А отже – й освітній потенціал філософії права, проблеми формування фахівців-правників із врахуванням, зокрема, й вітчизняного досвіду історичної генези філософії права. Освітня ж реалізація філософії права покликана виконувати надважливу роль – винятково дієвої умови формування змісту правосвідомості й юридичного мислення майбутнього фахівця. Мета статті – аналіз висвітленої у філософсько-правових працях П. Юркевича освітньо-виховної ролі філософії права як умови пробудження й утвердження особистісності юридичного мислення. Методи дослідження – історизму, компаративний, критичного дискурсу, принципи діалектичного мислення. Засадничими принципами дослідження порушеної у статті проблеми послужили, зокрема, висновки зі здійсненого В.І. Шинкаруком аналізу «Філософії духу» Гегеля під кутом зору висвітлення феномена права в генезі формотворень людського духу. Результати дослідження. З’ясовано, що філософсько-правова засадничість антропологізму репрезентує юридичну освіту та формування й функціонування юридичного світогляду як форми практично-духовного синтезу правових знань, ідей, концепцій, установок правового мислення й діяльності соціального суб’єкта.