Соціологічні підходи до культури споживання: адаптація до сучасних умов

Abstract

The goal of the article is to reveal the sociological aspect of the phenomenon, which is the culture of consumption and the individual and social consequences that accompany the changes associated with the spread of consumer culture. The article reviews the theoretical foundations of the study of consumer culture, which were engaged in both foreign and Ukrainian scientists, including V. Ilyin, A. Ilyin, G. Shamborovskyy, V. Danilov-Danilyan, M. Featherstone, J.E. Burroughs, J. Baudrillard, B.R. Barber, T. Kasser, B. Mroz, L. Yach, T. Sikora, M. Marciniak, F. Bylok, and others. It was concluded that the culture of consumption imposes on individuals’ certain beliefs, norms and principles of human life that form social relations between individuals. The phenomenon of “aestheticization of life” is described, which concerns various spheres and leads to the cult of beauty, the quintessence of which is the attention and care with which people treat their own body. It is proved that the main value in the society of consumption was the experience of emotional satisfaction in connection with the consumption of material goods. It is indicated that in modern European society the change of values in the direction of: a) postmaterialist: emancipation, autonomy, satisfaction is diagnosed; b) hedonism, sublimation and individualization; c) individualism, autonomy and identity of the individual. It is emphasized that as a result of commodification the traditional border between cultural and economic spheres of life is blurred: culture is commercialized and the economy is symbolized. It has been shown that modern culture of overconsumption neutralizes social ties and reduces the political activity of individuals. It is analyzed that the excess of items is also associated with the phenomenon of “individualization of consumption”, i.e. the predominance in the possession of individuals of items intended for personal use. Described two possible ways of human development: extensive and intensive. The three main problems that need to be addressed as soon as possible are considered: 1) the environmental situation associated with extreme pollution; 2) finiteness of natural resources; 3) wastefulness inherent in the culture of consumption. Метою статті є розкриття соціологічного аспекту явища, яким є культура споживання, та індивідуальних і суспільних наслідків, що супроводжують зміни, пов’язані з поширенням культури споживання. У статті розглянуто теоретичні основи дослідження культури споживання, яким займалися як зарубіжні, так і українські вчені, серед яких – В. Ільїн, А. Ільїн, Г. Шамборовський, В. Данилов-Данильян, М. Фезерстоун, Дж.І. Берроуз, Ж. Бодрійяр, Б.Р. Барбер, Т. Кассер, Б. Мруз, Л. Ях, Т. Сікора, М. Марціняк, Ф. Билок та ін. Зроблено висновок, що культура споживання нав’язує індивідам певні переконання, норми та принципи, які присутні в житті людини і формують суспільні відносини між індивідами. Описано явище «естетизація життя», яке стосується різних сфер і веде до культу краси, квінтесенцією чого є увага та піклування, з яким люди ставляться до власного тіла. Доведено, що основною цінністю у суспільстві споживання стало переживання емоційного задоволення у зв’язку зі споживанням матеріальних благ. Вказано, що у сучасному європейському суспільстві діагностовано зміну цінностей у напрямі: а) постматеріалістичних: емансипації, автономії, задоволення; б) гедонізму, сублімації та індивідуалізації; в) індивідуалізму, автономії та ідентичності індивіда. Наголошено, що в результаті комодифікації розмивається традиційна межа між культурною та економічною сферами життя: культура комерціалізується, а економіка символізується. Показано, що сучасна культура надмірного споживання нейтралізує соціальні зв’язки і знижує політичну активність індивідів. Проаналізовано, що надлишок предметів також пов’язаний з явищем «індивідуалізації споживання», тобто переважання у володінні індивідів предметів, призначених для особистого користування. Подано два ймовірні шляхи розвитку людства: екстенсивний та інтенсивний. Розглянуто три основні проблеми, які потребують вирішення якомога швидше: 1) екологічна ситуація, пов’язана з надзвичайним забрудненням природного середовища; 2) скінченність природних ресурсів; 3) марнотратство, властиве культурі споживання.