Соціологіка мислення Толкотта Парсонса: функції та соціальні наслідки

Abstract

The relevance of the topic. Conte’s positivism was the first significant achievement in theoretical terms on the way to establishing a market-oriented way of thinking. Parsons’s functionalism has become the second and so far the most effective way of thinking in the instrumental sense. Tarde called this logic social because it is closely connected with the logic of the functioning of the capitalist socio-political and economic order. Since the development of rules of thinking within each sociologic lead over time to the emergence of the theory of cognition of a special kind, now in the XXI century provided that fascism returns to the continent it once destroyed this process of renewal is based on both existential and scientific principles, in particular, and on a sociological basis. That is, the contradiction is that although Parsons rejected the principle of “order above all” (at any cost) in words, but constantly adhered to it, and now this principle is reviving in some countries. The purpose of this article is to highlight the nature of sociological thinking, which is characteristic of T. Parsons; in this context, the following tasks arise: to identify the relationship between the functionalist style of thinking in science with market-oriented sociology in social sciences; to prove that the functionalist style of sociological thinking is an instrument of legitimation and protection of the capitalist social order; to prove that the principle of “order above all” in Parsons’s sociology is practically decisive. Research methods: the dialectical method aimed at identifying contradictions in Parsons’s functionalist thinking, some of which contribute to the further development of sociological theory and social development, while others constrain them; the method of propositional analysis, aimed at identifying mostly latent semantic units in Parsons’s texts, thanks to which it is possible to identify the real purpose for which they were written; finally, a definitive analysis aimed at identifying the ways to define the concepts and, more broadly, the semantic meanings that Parsons uses. Results. Revealing the connection between the functionalist style of thinking in science and the market-oriented way of thinking in the social sciences, it is shown that this contributes to the legitimation of the capitalist social order and theory development, which in turn contributes to further development of technologies aimed at stabilizing the order; that is, it does not exclude, but also provides for the reproduction of the most radical social practices aimed at protecting this order. Актуальність проблеми. Контівський позитивізм був першим вагомим у теоретичному плані досягненням на шляху утвердження ринково-орієнтованого способу мислення. Парсонівський функціоналізм постав другим і допоки найбільш ефективним способом мислення в інструментальному значенні. Таку логіку ще Тард назвав соціальною, бо вона перебувала у жорсткому зв’язку з логікою функціонування капіталістичного соціально-політичного та економічного порядку. Оскільки розробка правил мислення в межах кожної соціологіки веде з часом до виникнення теорії пізнання особливого роду, то нині у ХХІ ст. за умови повернення фашизму на континент, який він колись зруйнував, цей процес поновлення йде на засадах як буттєвих, так і наукових зокрема, а ще і на соціологічних. Тобто суперечність полягає в тому, що хоча Парсонс принцип «порядок понад усе» (за будь-яку ціну) на словах відкидав, але постійно його дотримувався, а зараз цей принцип набуває відродження в низці країн світу. Метою статті є висвітлення характеру соціологічного мислення, що властиве Т. Парсонсу. У цьому контексті постають такі завдання: виявити зв’язок між функціоналістським стилем мислення в науці з ринково- орієнтованою соціологікою у суспільствознавстві; довести, що функціоналістський стиль соціологічного мислення – інструмент легітимації та захисту капіталістичного соціального порядку; довести, що принцип «порядок понад усе» у соціології Парсонса практично є визначальним. А з огляду на те, що попри відзначену багатьма авторами схильність Парсонса до граничної схоластики і навіть езотерики, то треба розібрати ще й основні соціальні наслідки від впливу на соціум властивого йому способу теоретизування, що досі мають місце у сучасній теорії та практиці. Методи дослідження: діалектичний метод, спрямований на виявлення суперечностей у функціоналістському мисленні Парсонса, одні тези сприяють подальшому розвитку соціологічної теорії та суспільному розвитку, а інші стримують їх; метод пропозиційного аналізу для виявлення переважно латентних смислових одиниць у текстах Парсонса, завдяки чому й можна визначити ту реальну мету, заради якої вони були написані; насамкінець дефінітивний аналіз, що спрямований на виявлення способів визначення понять, а ширше, смислових значень, до яких вдається Парсонс. Результати дослідження. Виявивши зв’язок між функціоналістським стилем мислення в науці з ринково-орієнтованим способом мислення у суспільствознавстві, показано, що це сприяє легітимації капіталістичного соціального порядку та розбудові теорії, що своєю чергою сприяє подальшій розробці технологій, спрямованих на стабілізацію порядку, тобто не виключає, а передбачає відтворення найбільш радикальних соціальних практик, спрямованих на захист цього порядку.