Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12699
Назва: Постмодерн як методологічне підґрунтя дослідження соціальних цінностей у суспільстві ризику
Інші назви: Postmodernism as a methodological basis for the study of social values in a society of risk
Автори: Федишин, Михайло Володимирович
Ключові слова: постмодерн
інформаційні цінності
суспільство ризику
соціальні цінності
атомізований індивід
неотрайбалізм
Дата публікації: 2020
Видавництво: Видавничий дім «Гельветика»
Бібліографічний опис: Федишин М. В. Постмодерн як методологічне підґрунтя дослідження соціальних цінностей у суспільстві ризику / Михайло Володимирович Федишин // Перспективи. Соціально-політичний журнал. – 2020. – № 2. – С. 24-30.
Короткий огляд (реферат): The peculiarities of the interpretation of postmodern philosophy and its approach to the understanding of sociocultural issues are considered, emphasizing each time that the individual in the new postmodern society acquires different, critically different characteristics than, say, in modern society. For example, one of the features of society is the atomization of the individual, this is not the first such social detachment of man from his usual society, however, compared with the postwar period in which marginal groups were formed due to loss of social belonging to a particular group or society. marginalization is a consequence, first of all, of individualization and at the same time globalization of society. The use of the postmodern approach as a methodological basis for the study of risk society primarily allows us to take into account its crisis nature, social anxiety, uncertainty, a sense of disintegration of a single and homogeneous world, constantly modified risks, dangers posed by relentless scientific and technological progress, value contradictions. One of the brightest examples in 2020 was the pandemic associated with the danger of spreading COVID-19. However, at the same time, postmodernism sees in this disintegration a chance for something new – something else. Postmodern philosophy not only emphasizes that all values are equal and have no hierarchical features, it also significantly deprives the meaning of cultural signs, replacing them with simulacra. Postmodernism has basically laid the possibility of interpreting any text in its own way, so now there is no more true or predominant interpretation. There is a mutual substitution of elements that were once contradictory or dialectically opposite. Postmodern culture is a culture of energy, purification, cracking, splitting of cultural molecules and their reunion in the products of synthesis. The difficulty of studying these socio-cultural systems is primarily their constant change, inconsistency and uncertainty, which is further supported by the characteristics of the globalized world and virtual reality in which most of human life takes place today. Розглядаються особливості трактування постмодерної філософії та її підходу до розуміння соціокультурної тематики, наголошуючи щоразу на тому, що індивід у новому постмодерному суспільстві набуває інших, критично відмінних характеристик, ніж, скажімо, у суспільстві модерну. До прикладу, однією з ознак суспільства є атомізація індивіда, це не перше таке соціальне відшарування людини від звичного для неї соціуму, проте порівняно із повоєнним періодом, в якому маргінальні групи утворювались внаслідок втрати людиною своєї соціальної приналежності до певної групи чи соціуму, нині така маргіналізація – це наслідок передусім індивідуалізації й водночас глобалізації суспільства. Використання постмодерного підходу як методологічної основи дослідження суспільства ризику передусім дає змогу враховувати його кризовий характер, суспільну тривогу, невизначеність, відчуття розпаду єдиного і гомогенного світу, постійно модифікованих ризиків, небезпек, що породжуються невпинним науково-технічним прогресом, ціннісними суперечностями і т.д. Одним з яскравих прикладів у 2020 році стала пандемія, пов’язана із небезпекою поширення COVІD-19. Проте водночас постмодернізм бачить у цьому розпаді шанс нового, іншого. Постмодерна філософія не тільки наголошує на тому, що будь-які цінності є рівними і не мають ієрархічних ознак, вона також суттєвим чином позбавляє сенсу знаки культури, підмінюючи їх симулякрами. Постмодерн у своїй основі заклав можливість трактування будь-якого тексту на власний манер, тому тепер немає одного більш правдивого чи переважаючого трактування. Відбувається взаємна підміна елементів, котрі колись були суперечливими чи діалектично протилежними. Культура постмодерну – це культура енергоносіїв, очищення, крекінгу, розщеплення культурних молекул та повторного сполучення їх у продуктах синтезу. Труднощі дослідження цих соціокультурних систем перш за все полягають у постійній їхній зміні, непостійності та невизначеності, що додатково підкріплюється й характеристикою самого глобалізованого світу й віртуальної реальності, в котрій протікає сьогодні більша частина людського життя.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12699
Розташовується у зібраннях:2020

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Fedyshyn.pdf270.72 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.