Социально-философский анализ концепции трансгуманизма

Abstract

The article analyzes the general conceptual foundations that unite various author’s versions of transhumanism. A philosophical tradition aimed directly at the possibility of changing human nature by means of technology, and defending a number of philosophical judgments concerning the assessment of human genetic engineering and nature was founded by N. Badmington, N. Bostrom, J. Wilsdon, G. Wolf, G. Harrison, R. Kohle-Turner, R. Kurzwell, P. Miller, M. Minsky, M. O’Connor (Max More), D. Pearce, J. and O. Huxley, F. Esfendiari, R. Ettinger and many others. Transhumanism is a body of belief that changing human nature through technology is, firstly, possible, and secondly, valuable. The goals of changes in human nature are both the improvement of specific physical and cognitive human abilities, and the radical transformation of a person or the achievement of immortality. The historical context of transhumanism and the fundamental ideas of this tradition are analyzed. It was revealed that archetypal motives inherent in transhumanism can be traced back in archaic myths. The Sumerian epic of Gilgamesh and the Hellenic myths of Prometheus and Daedalus contain stories about immortality and the expansion of human capabilities. The actual philosophical context of transhumanism was formed in Europe during the Renaissance and Modern Times. In his work “A sketch of the historical picture of the progress of the human mind” Jean-Antoine Condorcet discusses that medicine can prolong human life indefinitely. In the twentieth century, we are already talking about the independence of intellectual abilities from corporeality, ensuring the vital activity of the brain outside the body or the realization of intelligence in a machine form. Scientific and technological progress is reaching a historically unprecedented pace. At this stage, ethical questions about the role of technology are formulated (Russell). The basic conceptual foundations of transhumanism are revealed. Modern transhumanism is a multidimensional concept. It is also considered in the context of the concept of “posthuman” (an individual who prepares to become superhuman and uses all available means for this, mainly the use of artificial intelligence). New rights are emerging, which currently exist only in the theory of the fourth generation of human rights by O. Avramova and O. Zhidkova until such rights include: sex change, organ transplantation, cloning, the use of virtual reality, same-sex marriage, artificial insemination, euthanasia. As for the psychological aspect, the negative phenomena that can happen include the loss of a person’s own identity, originality and uniqueness. У статті проводиться аналіз загальних концептуальних підстав, які об’єднують різні авторські версії трансгуманізму. Філософська традиція, яка спрямована безпосередньо на можливість зміни людської природи засобами технології і відстоює низку філософських суджень, що стосуються оцінки людської генної інженерії і природи, була заснована Н. Бадмінгтоном, Н. Бостромом, Дж. Вільсдоном, Г. Вольфом, Г. Гаррісоном, Р. Колі-Турнером, Р. Курцвелом, П. Міллером, М. Мінскі, М. О’Коннором (Макс Мор), Д. Пірсом, Дж. і О. Хакслі, Ф. Есфендіарі, Р. Еттінгером і багатьма іншими. Трансгуманізм являє собою сукупність переконань, згідно з якими зміна людської природи за допомогою технології, по-перше, можлива; по-друге, є цінною. Цілями змін людської природи називаються як поліпшення конкретних фізичних і когнітивних людських здібностей, так і радикальне перетворення людини або досягнення безсмертя. Проаналізовано історичний контекст трансгуманізму і основоположні ідеї цієї традиції. Виявлено, що архетипічні мотиви, властиві трансгуманізму, простежуються ще в архаїчних міфах. Шумерський епос про Гільгамеша та еллінські міфи про Прометея і Дедала містять сюжети про безсмертя і розширення людських можливостей. Власне, філософський контекст трансгуманізму сформувався в Європі епохи Відродження і Нового часу. У роботі «Ескіз історичної картини прогресу людського розуму» Жан-Антуан Кондорсе міркує про те, що медицина може необмежено подовжити людське життя. У XX столітті заходить мова вже про незалежність інтелектуальних здібностей від тілесності, забезпечення життєдіяльності мозку поза тілом або реалізації інтелекту в машинній формі. Науково-технічний прогрес досягає історично безпрецедентного темпу. На цьому етапі формуються етичні питання ролі технологій (Рассел). Виявлено базові концептуальні підстави трансгуманізму. Сучасний трансгуманізм є багатоаспектним поняттям. Його також розглядають у контексті поняття «постлюдина» (індивід, який готується стати зверхлюдиною і використовує для цього всі наявні засоби, головним чином штучний інтелект). Виникають нові права, які на поточний момент існують тільки в теорії четвертого покоління прав людини. О. Аврамова та О. Жидкова до таких прав відносять: зміну статі, трансплантацію органів, клонування, використання віртуальної реальності, одностатеві шлюби, штучне запліднення, евтаназію. Що стосується психологічного аспекту, то до негативних явищ, які можуть трапитися, відносять втрату людиною власної ідентичності, самобутності і неповторності.