“The picture of the world” in the concept sphere of conflictology: narratives of popular culture vs feminism in postmodern society

Abstract

Конфлікт як специфічний соціокультурний, політичний і психологічний феномен, що існує і на рівні окремого індивіда, і в масштабах глобальних геополітичних трансформацій, є глибоко вкоріненим в індивідуальній самосвідомості й самовизначенні як чинник соціокультурної і політичної динаміки в сучасній «картині світу». Взаємодія вказаних феноменів являє собою складний амбівалентний процес, останнє й пояснює мету цієї роботи: акцептуалізацію теоретичної й емпіричної специфіки «конфлікту» у дискурсах масової культури загалом і фемінізму зокрема. «Конфліктне» сприйняття дійсності реалізується на декількох проблемних рівнях. Конфліктологічна парадигма постсучасних «умов» пов’язана з конструктивним розумінням необхідності включення аналізу конфліктів у найширшому теоретичному полі, що дозволяє аналізувати те загострення конфліктів у глобальному і локальному планах, яке відбувається сьогодні на наших очах. Масова культура дає репрезентації світу, які є неточними, будучи націленими на своє самообслуговування. Оскільки конфліктологія є міждисциплінарною сферою знання, підходи, які використовуються в аналізі, репрезентують комплексну системну методологію з акцептуалізацією герменевтичних, феноменологічних і соціально-конструктивістських прийомів. Висновки, отримані в результаті аналізу, дозволяють стверджувати, що конфліктологічні теорії останніх років органічно пов’язані з визнанням дискурсивного характеру теоретичного знання і наративних особливостей практики «проживання життя» у постмодерні. Наративи ґендеру та статі в їхній «конфліктологічній» бінарній опозиції останнім часом зазнали модифікації, водночас їхня концептосфера змінилася лише незначною мірою: основні жіночі наративи, як і раніше, репрезентують дуальність мислення і бінарні опозиції концептуального змісту. Постмодерна репрезентація масдискурсів і наративів блокує виникнення і прийняття дійсних «конфліктів», знакові системи масової культури провокують створення ілюзорної реальності, яка спотворює концептуальну сферу «картини світу» постмодерну, блокує проблематизацію реальних конфліктів і тим самим поглиблює суперечності в «повістках» різних доктринальних напрямів. The conflict as a specific socio-cultural, political and psychological phenomenon represented both at the level of the individual and in the scope of global geopolitical transformations, is being deeply rooted in the self-consciousness of individuals being the factor of socio-cultural and political dynamics in the modern “picture of the world”. The interaction of the given philosophic processes is complicated and ambivalent, hence follows the aim of the article as accentuation of theoretical and empirical specificity of the “conflict” in the discourses of pop-culture, in general, and feminism, in particular. The conflictological theories of recent years are closely linked with acknowledging discursive nature of theoretical knowledge and narrative features of “living life” practices in postmodernity. The postmodern representation of mass discourses and narratives blocks the production and acceptance of real conflicts, assimilating the plurality of subjects’ provisions according to a single regulatory model, on the one hand, and, on the other, preserving or deepening the contradictions among “interests” and “agendas” of different doctrinal foundations. As conflictology is an interdisciplinary area of knowledge, the methods, used in the analysis, represent complex systematic approaches to the given philosophic and historical process with the stress on the hermeneutical, phenomenological, and social construction techniques. The analysis makes it evident that the sign systems, generated by popular culture, provoke the creation of the illusory reality that distorts the conceptual sphere of the “picture of the world” and blocks the acceptance of real conflicts, deepening the contradictions among “agendas” of the different doctrinal trends.