Теоретико-методологічний аналіз соціальних технологій з оптимизації діяльності молоді на ринку праці

Abstract

During the period of Ukraine’s independence one can witness a number of social changes in all spheres of social life that are taking place in Ukraine very rapidly, especially in the labor market. The nature and character of social and labor relations on the labor market are changing radically, and innovative forms of labor organization and employment are taking shape. However, the Ukrainian labor market is still insufficiently organized. There is insufficiently developed infrastructure and institutional factors to prepare the employer and the employee for the establishment of contact, to provide mutual mutual assistance with the aim of maximum possible reduction of the gap between demand and supply of manpower; to coordinate the activities of the employment systems. Unfortunately, an additional factor that negatively affects the development of market relations in the employment sector in Ukraine is the psychology of society atrophied to the perception of the market, where old or inadequate motivational stereotypes in the field of work prevail. All this calls for more developed mechanism of job search and more effective approaches to solving employment problems. That is why it is clear that the most important part of the transition to an efficient market economy is the development and maintenance of efficient and effective social technologies for the functioning of the labor market. The purpose of this article is a theoretical and methodological review of the sociological component of social technologies, which are focused on social protection of that part of the population, which, taking into account objective reasons, has problems with adaptation to new socio-economic conditions. First and foremost, these are people who have not worked before (in most cases, young people) and those who already have some experience in labor activity. Technologies, the main object of which is young people, are aimed at shaping the structure of the workforce supply in the labor markets. Formation and optimization of motives of labor activity according to the predicted structure of workplaces is the most effective mechanism of alignment of interests of the state, region, enterprise and employee in the labor sector. These are the foundations that determine people’s labor activity for a long period of time. The motives of professional activity formed during the period of education become the string that determines the economic behavior of the subject in all situations in the labor market. За період незалежності України можна спостерігати безліч суспільних змін практично у всіх сферах соціального життя, які досить стрімко відбуваються в Україні, зокрема це стосується ринку праці. Корінним чином змінюються зміст, характер та соціально-трудові відносини на ринку праці, з’являються інноваційні форми організації праці та зайнятості. Проте можна відзначити, що український ринок праці усе ще недостатньо зорганізований. Недостатньо розвинена інфраструктура та інституційні чинники, що покликані підготувати роботодавця та працівника до встановлення контакту, надати всебічну взаємну допомогу з метою максимально можливого скорочення розриву між попитом та пропозицією робочої сили; скоординувати діяльність систем зайнятості. На жаль, додатковим фактором, який негативно впливає на розвиток ринкових відносин у сфері зайнятості в Україні є атрофована до сприйняття ринку психологія суспільства, де переважають застарілі або неадекватні мотиваційні стереотипи в сфері праці. Усе це вимагає більше розробленого механізму пошуку праці та більш ефективних заходів для рішення проблем зайнятості. Саме тому стає зрозуміло, що найважливішою складовою частиною переходу до ефективної ринкової економіки є розробка та забезпечення ефективних та дієвих соціальних технологій функціонування ринку праці. Метою статті є теоретико-методологічний огляд соціологічної компоненти соціальних технологій, які спрямовані на соціальний захист тієї частини населення, яка з урахуванням об’єктивних причин має проблеми з пристосуванням до нових соціально-економічних умов. Це, у першу чергу, особи, які не працювали раніше (у більшості випадків – молодь) та ті, хто має вже певний досвід трудової діяльності. Технології, основним об’єктом яких є молодь, спрямовані на формування структури пропозиції робочої сили на ринках праці. Формування та оптимізація мотивів трудової діяльності відповідно до прогнозованої структури робочих місць є найбільш ефективним механізмом узгодження інтересів держави, регіону, підприємства та працівника у галузі праці. Тут створюються основи, що визначають трудову діяльність людини на тривалий період. Сформовані у період одержання освіти мотиви професійної діяльності стають тим стрижнем, що визначає економічну поведінку суб’єкта у всіх ситуаціях на ринку праці.