Час як елемент прояву руху соціального буття. сутність темпорального опосередкування юридичних явищ

Abstract

Статтю присвячено дослідженню питання про наукове сприйняття темпоральних вимірів різних за сутністю і змістом юридичних явищ, що відбуваються та опосередковуються правом у суспільстві. Воно вельми актуальне, бо пізнання подій, що відбуваються поруч, їхнього місця в темпоральному плинові означає усвідомлення не лише буття, але й сутності самої особи в навколишньому просторі. З метою проведення аналізу проблематики, висхідною є теза, що обстоюється автором, за якою усі види конкретної життєдіяльності держави, організацій і кожної особистості протікають у часі. Саме через темпоральні регулятори відбувається належне опосередкування процесів, спрямованих на поступальний рух суспільства. З кожним періодом, що спливає, збільшується щільність подій, які минули, зростає потік інформації, що усвідомлюється та щоразу переоцінюється. Наголошується, що часові перцепції загалом оцінюються з двох основних концептуальних способів пізнання часу – філософського та наукового. У роботі вивчено головні засадничі положення цих напрямів. Водночас вони не протиставляються, а, на переконання автора, доповнюють інший спосіб пізнання. Ця загальна характеристика наукових спроб усвідомити темпоральний перебіг, максимально пов’язати його із зміною подій та станів матеріальних об’єктів та відносин, що відбуваються. Досліджено підхід наукової теорії класичної механіки, згідно з якими простір і час є незалежними від матерії сутностями – субстанціями. З позиції цієї концепції абсолютний час у своєму перебігові не може бути змінений. Також вивчено постулати реляційної концепції, котра визначає час як відносне явище, що встановлює співмірність між різними подіями. У роботі зроблено висновок, що остання більш вірно відтворює реальний стан часового перебігу явищ у просторі. Але, виходячи з більшого прагматизму та зручності користування, наукова концепція абсолютного часу і пов’язаний з ним механізм широко застосовується в системах прикладних наук, в тому числі, юриспруденції. This article is devoted to the study of the scientific perception of temporal dimensions of different in nature and content of legal phenomena that occur and are mediated by law in society. It is very relevant, because knowing the events that take place nearby, their place in the temporal flow means awareness of not only being but also the essence of the person in the surrounding space. In order to analyze the problem, the ascending thesis is defended by the author, according to which all types of specific activities of the state, organizations and each individual take place in time. It is through temporal regulators that the processes aimed at the progressive movement of society are properly mediated. With each passing period, the density of past events increases, the flow of information that is perceived and re-evaluated increases. It is emphasized that temporal perceptions are generally evaluated from two main conceptual ways of knowing time – philosophical and scientific. The main basic provisions of these directions are studied in the work. In this case, they are not opposed, but, according to the author, complement another way of knowing. The general characteristic of scientific attempts to understand the temporal course is given, to connect it as much as possible with the change of events and states of material objects and the relations that take place. The approach of the scientific theory of classical mechanics is studied, according to which space and time are entities independent of matter – substances. From the standpoint of this concept, the absolute time in its course can not be changed. The postulates of the relational concept, which defines time as a relative phenomenon that establishes proportionality between different events, are also studied. The paper concludes that the latter more accurately reproduces the real state of the time course of phenomena in space. But, based on greater pragmatism and ease of use, the scientific concept of absolute time and the associated mechanism is widely used in systems of applied sciences, including jurisprudence.