Аксіологічні засади дослідження національної ментальності

Abstract

Стаття присвячена дослідженню феномена національної ментальності, сутності та специфічних проявів у сучасних реаліях національної ментальності за допомогою використання аксіологічного методу та методології. Обґрунтовано, що аксіологічний підхід дає можливість виявити ціннісні характеристики культурно діючих соціальних суб’єктів, що визначаються культурним довготривалим контекстом та ціннісно-нормативною системою суспільства, формування і розвиток ціннісного компонента в структурі ментальності, ціннісну природу ментальності як способу національної ідентифікації. Запропоновано поглибити розуміння сутності ментальності як «способу мислення» культурно діючого суб’єкта. Зазначено, що оскільки всі основні елементи ментальності представлені як коди культури і напрацьованих способів діяльності, тобто типових форм поведінки в соціокультурному полі, можна стверджувати, що ментальність – це не психічний стан індивіда, а соціокультурний феномен. Ментальність визначено як комплекс індивідуальних чи колективних уявлень, ціннісних орієнтацій, установок, стереотипів культурно діючих суб’єктів, що проявляються в певних типах поведінки. Проаналізовано національну ментальність як багаторівневий феномен, який має складну структуру та різні компоненти в когнітивному, ціннісному, емоційному і поведінковому проявах. Проаналізовано деякі особливості національної ціннісної ментальності громадян України на основі даних соціологічних досліджень Інституту соціології НАН України 1992–2016 рр. Наголошено на необхідності подальшої розробки методологічних та методичних підходів до дослідження феномену національної ментальності, розширення застосування комплексного міждисциплінарного підходу, використовуючи теорії, висновки як філософів, так і соціологів, істориків, антропологів, психологів. The article is devoted to the study of the phenomenon of national mentality, essence and specific manifestations in modern realities of national mentality by using axiological method and methodology. It is substantiated that the axiological approach gives an opportunity to reveal the value characteristics of culturally active social actors, determined by the cultural long-term context and value-normative system of society, the formation and development of a value component in the structure of mentality, the value nature of mentality as a way of national identification. It is proposed to deepen the understanding of the essence of mentality as a “way of thinking” of a culturally active subject. It is noted that since all the basic elements of mentality are represented as codes of culture and developed modes of activity, that is, typical behaviors in the socio-cultural field, it can be argued that mentality is not a mental state of the individual, but a socio-cultural phenomenon. Mentality is defined as a complex of individual or collective representations, values, attitudes, attitudes, stereotypes of culturally active subjects that manifest themselves in certain types of behavior. National mentality is analyzed as a multilevel phenomenon, which has a complex structure and various components in cognitive, value, emotional and behavioral manifestations. It is analyzed sjme peculiarities of the national value mentality of the citizens of Ukraine on the basis of sociological research of the Institute of Sociology of the NAS of Ukraine 1992–2016. According to the monitoring data of the Institute of Sociology of the NAS of Ukraine from 1992–2016, the value mentality of Ukrainian citizens is characterized by the dominance of vital values related to health, family, children and well-being, that is, the traditional value system. According to the monitoring data, changes in the value mentality of the Ukrainian population began to occur due to the increasing importance of self-actualization values. In addition, values related to communication, tolerance, solidarity, and strengthening of social ties have started to increase in importance to people. This tendency has a positive potential for strengthening the overall solidarity of the Ukrainian society, especially in the context of events in the east. The necessity of further elaboration of methodological and methodological approaches to the study of the phenomenon of national mentality, extension of the application of complex interdisciplinary approach, using theories, conclusions of philosophers as well as sociologists, historians, anthropologists, psychologists, is emphasized.