Метаморфози менеджменту етапу занепаду системи індустріальної освіти

Abstract

The article analyzes metamorphosis of education management at the stage of its decline from the position of life cycle of the industrial education system; the two tendencies are distinguished, namely: the first is aimed at building an international center for managing international education, and the second is a continued totalitarian regulation of educational activity, notwithstanding the official refusal, and moreover, the condemnation of the ideology of technocratism, The attention is drawn to the fact that the recent years publications concerning the improvement of management of education touch upon secondary topics, since they are aimed in fact at further conservation of the system of violent education what industrial education in its essence is. The organizational problems in managing the industrial education system at the stage of decline are enormous and rapidly increasing. They lie in the fact that, firstly, the process of industrial education has exhausted itself completely, the only thing that remains is that it can do the professional training of the workforce for service of the existing productive forces created in the previous stages; secondly, the process is separated from the education and upbringing of the young generation of the planet's population, as it intuitively wants to learn a new content of education and live in an information age; thirdly, modern social management does not possess any adequate tool in case of the decline of social systems based on the social division of industrial labor; fourth, the basis of the self-regulating contour of social systems is destroyed, as the morality of the industrial age is outdated and thereby has done a good deed – made free the axiological segment of the educational space for forming the sprouts of new morality. From the most prospective studies on the subject there are three approaches, namely: 1) emergence of educology as a science about an educated person; 2) formation of evaluation as a concept of managing educational process; 3) management of knowledge. У статті аналізується з позицій життєвого циклу системи індустріальної освіти метаморфоза менеджменту освіти на етапі її занепаду; відмічається наявність двох тенденцій, а саме: перша – спрямована на вибудовування міжнародного центру управління міжнародною освітою, а друга – тоталітарне продовження унормування освітянської діяльності, незважаючи на офіційну відмову, і навіть, більше того, гостре засудження ідеології технократизму; звертається увага на те, що публікації останніх років із приводу вдосконалення управління освітою торкаються другорядних тем, оскільки спрямовані фактично на подальшу консервацію системи насильницької освіти, якою є за своєю суттю індустріальна освіта. Організаційні проблеми в управлінні системою індустріальної освіти на етапі занепаду величезні і швидко нарощуються. Вони полягають у тому, що, по-перше, процес індустріальної освіти вичерпав себе остаточно, на його долю залишається лише фахова підготовка робочої сили для обслуговування наявних продуктивних сил, що були створені на попередніх етапах; по-друге, процес виокремлено від навчання і виховання молодого покоління населення планети, оскільки воно інтуїтивно бажає вчитись новому змісту освіти і жити в умовах інформаційної доби; по-третє, в арсеналі соціального управління сучасності немає навіть адекватного інструменту на випадок занепаду соціальних систем, що ґрунтуються на суспільному поділі індустріальної праці; по-четверте, зруйнована основа саморегуляційного контуру соціальних систем, оскільки мораль індустріальної доби себе зжила і тим самим зробила добру справу – звільнила аксіологічний сегмент простору освіти для формування паростків нової моралі. Із перспективних наробок у цій площині відмічається три підходи, а саме: 1) виникнення едукології як науки про освічену людину; 2) формування евалюації як концепції управління навчальним процесом; 3) управління знаннями.