Аналіз найдеструктивніших проявів методологічного нігілізму

Abstract

Окреслено та критично проаналізовано головні ідеї в галузі наукознавства, які суперечать суті науки та практиці наукової діяльності. Це важливо як для розбудови теорії наукознавства, так і для творення на підставі такої теорії прикладних знань із методології наукової пізнавальної діяльності. Істинність наукознавчих та методологічних знань важлива також для практичних застосувань цих знань науковцями під час наукової пізнавальної діяльності. Метою дослідження стало спростування найпопулярніших посеред хибних наукознавчих знань. Метод досліджень полягав у виявленні у множині наукознавчих знань тієї їх частини, яка може найістотніше гальмувати роботу науковця, що взяв таке знання за методологічний орієнтир. До головних віднесено ті деструктивні ідеї, концепції, в яких піддають сумніву можливість здобуття істинних знань. Прийняття ідеї про неможливість здобуття істинних знань призводить до спотвореного розуміння можливостей наукового пізнання в цілому та окремих його методів. У підсумку це призводить до спотворення цілей наукової пізнавальної діяльності. Предметом аналізу стали такі контроверсійні ідеї. 1. Заперечення можливості здобуття істинних знань як мети пізнавальної діяльності. Сюди віднесено: а) представників філософського агностицизму; б) прибічників антиіндуктивізму, які на підставі неможливості повного емпіричного підтвердження загальних висловів відкидають чинність критерію істини для загальних знань, та в) представників радикального конструктивізму, які, прийнявши ідею, що людина конструює знання про дійсність, відкинули водночас те, що внаслідок дій конструювання суб’єкт пізнавальної діяльності прагне отримати таке знання про дійсність (в образному чи символьному вигляді), яке є адекватним до цієї пізнаваної дійсності. 2. Заперечення функції експерименту і спостереження як способів підтвердження теоретичних знань. 3. Зобов’язання підтверджувати знання про існування об’єктів чи про наявність у них властивостей не тільки суб’єкта, який стверджує (пропонує) таке знання. Те саме зобов’язаний виконати суб’єкт, який є адресатом повідомлення, однак не сприймає пропоноване йому знання як обґрунтоване внаслідок відсутності підтверджень істинності цих знань (або й унаслідок відсутності підстав для творення запропонованих кимось знань). На основі виконаного аналізу сформульовано контраргументи для спростування зазначених деструктивних ідей у галузі наукознавства. The main ideas in the field of science, which contradict the essence of science and the practice of scientific activity, have been identified and critically analyzed. This is important both for the development of the theory of science, and for the creation of applied knowledge on the basis of this theory in the methodology of scientific cognitive activity. The truthfulness of scientific and methodological knowledge is also important for the practical applications of this knowledge by scientists in the process of scientific cognitive activity. The purpose of the study was to refute the most popular false scientific knowledge. The study method was to discover in the multitude of scientific knowledge that part of it, which can most significantly inhibit the work of a scientist, who took this knowledge as a methodological reference point. The main ones are those destructive ideas, concepts in which the possibility of obtaining true knowledge is questioned. The adoption of the idea of the impossibility of obtaining true knowledge leads to a distorted understanding of the possibilities of scientific knowledge as a whole and its individual methods. As a result, this leads to a distortion of the goals of scientific cognitive activity. Such conflicting ideas became the subject of analysis. 1. Denial of the possibility of obtaining true knowledge as the goal of cognitive activity. These include ideas: 1) representatives of philosophical agnosticism; 2) supporters of anti-inductivism, who, on the basis of the impossibility of a complete empirical confirmation of common statements, reject the validity of the criterion of truth for general knowledge, and 3) representatives of radical constructivism, who, having accepted the idea that a person constructs knowledge about reality, rejected simultaneously the actions the subject of cognitive activity seeks to obtain such knowledge about reality (in figurative or symbolic form) that is adequate to that recognizable reality. 2. Denial of the function of experiment and observation as a way of confirming theoretical knowledge. 3. Giving the obligation to confirm knowledge about the existence of objects or the presence of their properties not only to the subject who approves (offers) such knowledge, but also to the subject who is the addressee of the message, however, does not perceive the knowledge offered to him as justified because of the lack of confirmation of the truth of this knowledge (or because there is no reason at all to create the proposed knowledge). On the basis of the performed analysis, counterarguments were formulated to refute these destructive ideas in the field of science.