Please use this identifier to cite or link to this item: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12600
Title: The essence and genesis of scientific knowledge: philosophical problems
Other Titles: Сутність та ґенеза наукового знання: філософська проблематика
Authors: Konakh, Mikola Semyonovich
Борінштейн, Євген Руславович
Боринштейн, Евгений Руславович
Borinshteyn, Yevgen Ruslavovych
Keywords: science
positivism
knowledge
scientific knowledge
modern scientific knowledge
everyday knowledge
epistemology
Issue Date: 2019
Publisher: Видавничий дім «Гельветика»
Citation: Borinstein Y.R. The essence and genesis of scientific knowledge: philosophical problems / Yevgen Ruslavovich Borinstein, Mikola Semyonovich Konakh // Перспективи. Соціально-політичний журнал. – 2019. – № 4. – С. 11-19.
Abstract: У статті досліджується сутність та ґенеза наукового знання з точки зору філософії. Аналізується роль діяльності в науковому пізнанні. При цьому наука визначається як сфера людської духовної діяльності, спрямованої на здобуття, обґрунтування та систематизацію інтерсуб’єктивного знання про світ. Робиться історичний екскурс у розвиток науки. Йдеться про наукове знання, яке включає: закономірності науково-пізнавальної діяльності, головні принципи науки; особливості виникнення та історичного розвитку науки; специфіку існування науки як соціального інституту; структуру, динаміку, рівні та форми наукового знання; засоби і методи досягнення цього знання; значення і перспективи науки в сучасному світі. Автори розглядають особливості сучасного наукового знання, під яким розуміють кремезну за інформаційною ємністю і своїм розмірам надскладну гнучку структуру, що складається з різних наукових дисциплін, областей знання, рівнів, видів і форм наукового знання, які ґрунтуються на науковій діяльності. Відмічаються основні, з точки зору авторів, філософсько-методологічни підходи до визначення науки, а саме: логіко-епістемологічний підхід; позитивістський підхід; соціологічний та культурологічний підходи. У системі наукового знання особливе значення має наукове мислення. На думку авторів, наукове мислення є одним із способів пізнання реальності, що існує паралельно з іншими (повсякденним, художньо-образним) і не може витіснити їх. Різні способи мислення не просто співіснують, а взаємодіють один з одним, ведуть постійний діалог і можуть змінюватися внаслідок такого діалогу. Однак на кожному етапі історичного розвитку науки ми маємо справу з певним, визначеним науковим знанням, що створює засади для пошуку нового знання. Тому наукове знання охоплює: закономірності науково-пізнавальної діяльності, головні принципи науки; особливості виникнення та історичного розвитку науки; специфіку існування науки як соціального інституту; структуру, динаміку, рівні та форми наукового знання; засоби і методи досягнення цього знання; значення і перспективи науки в сучасному світі. Для авторів є принциповим розрізнення епістемології, яка аналізує місце знання в сучасній дійсності, та гносеології, що вивчає пізнавальний процес у цілому. Автори розглядають важливу роль об’єктивного знання, яке може дати, з їхньої точки зору, тільки системне філософське світобачення. The article examines the essence and Genesis of scientific knowledge from the point of view of philosophy. The role of activity in scientific knowledge is analyzed. At the same time, science is defined as the sphere of human spiritual activity aimed at obtaining, substantiating and systematizing interactive knowledge about the world. A historical digression into the development of science is made. We are talking about scientific knowledge, which includes: regularities of scientific and cognitive activity, the main principles of science; features of the origin and historical development of science; the specifics of the existence of science as a social institution; structure, dynamics, levels and forms of scientific knowledge, means and methods of achieving this knowledge; the significance and prospects of science in the modern world. The authors consider the features of modern scientific knowledge, which is understood as a strong information capacity and its size super-complex flexible structure consisting of various scientific disciplines, fields of knowledge, levels, types and forms of scientific knowledge that are based on scientific activity. The authors note the main philosophical and methodological approaches to the definition of science, namely, the logical and epistemological approach; positivist approach; sociological and cultural approaches. For the authors, it is a fundamental distinction between epistemology, which analyzes the place of knowledge in modern reality, and epistemology, which studies the cognitive process as a whole. The authors consider the important role of objective knowledge, which can only be given, in their view, by a systematic philosophical worldview.
URI: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12600
Appears in Collections:2019

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Borinstein, Konakh.pdf258.1 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.