Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12450
Назва: Полілінгвізм як тренд сучасності
Автори: Пилипенко, Світлана Григорівна
Ключові слова: мова
антропотехніка
мовленнєві практики
полілінгвізм
інструментальні мовленнєві практики
Дата публікації: 2019
Видавництво: Видавничий дім «Гельветика»
Бібліографічний опис: Пилипенко С. Г. Полілінгвізм як тренд сучасності / Світлана Григорівна Пилипенко // Наукове пізнання : методологія та технологія. – 2019. – № 3 (44). – С. 70-76.
Короткий огляд (реферат): У статті розглядається полілінгвізм як множинність мовленнєвих практик. Зазначається, що полілінгвізм в умовах глобалізації, поширення міжнародних зв’язків, мультикультуралізму, транснаціональних і наднаціональних процесів є теоретично і практично необхідним. Метою статті є аналіз інструментальних мовленнєвих практик, які виникають унаслідок інтернетизації та комп’ютеризації життя / буття суспільства та людини. Завдання дослідження полягає у висвітленні концепту «мовленнєві практики» та в актуалізації проблеми полілінгвізму, який виявляється у множинних мовленнєвих практиках сучасності. Для вирішення поставлених завдань у статті використовуються феноменологічний, герменевтичний, компаративістський, культурно-антропологічний методи дослідження. Підкреслюється, що у наукових працях із питань антропології звертається увага на розуміння мовленнєвих практик як антропотехнік – творіння людиною здатності спілкуватись, обмінюватись досвідом, переживаннями, почуттями, зберігати та передавати інформацію, сприяти соціально-історичному розвитку. Інакше кажучи, вони є складником людського життя / буття. Зазначається, що усі мови містять у собі елементи політичного самоствердження. Водночас конкурентоздатність держави й окремішньої людини залежать від володіння інформацією, а тому втрата інформації у зв’язку з мовним бар’єром стає однією з актуальних соціальних проблем сучасності. Наголошується, що зсув у розумінні мови відбувся у зв’язку з появою «інструментальної мови», «мови машин», що теоретично обґрунтував М. Фуко. Так, засоби швидкого зв’язку визначили зсув у малюнку мовленнєвих практик та демонструють інноваційний складник цього процесу. Складність сучасного мовного простору пов’язана з Інтернетом і комп’ютером. Останні призвели до появи гіпертексту як інструментальної мови. Відбувається конструювання мовленнєвих практик як мережі. З’являються нові модифікації мовленнєвих практик. Підкреслюється, що множинність мовленнєвих практик пов’язана з наявністю міжнародної комунікації на різних рівнях. Полілінгвізм як напрям освіти стає одним із засобів формування життєвих компетенцій. Текстуальний характер інструментальних мовленнєвих практик виявляється в таких ознаках, як багаторівнева ієрархія, інтерактивність, мінливість, мозаїчність, віртуальність. Утворюється мова «онлайн». Висновки. Людина в умовах інформаційного суспільства, використовуючи різноманітні технології, змінює мовленнєву реальність та її складники – мовленнєві практики. Відповідно, сучасна мовна палітра потребує ретельного аналізу в інформаційному просторі глобального світу, де полілінгвізм є його головним трендом й ознакою.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/12450
Розташовується у зібраннях:2019

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Pylypenko.pdf257.91 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.