Полілінгвізм як тренд сучасності

Abstract

У статті розглядається полілінгвізм як множинність мовленнєвих практик. Зазначається, що полілінгвізм в умовах глобалізації, поширення міжнародних зв’язків, мультикультуралізму, транснаціональних і наднаціональних процесів є теоретично і практично необхідним. Метою статті є аналіз інструментальних мовленнєвих практик, які виникають унаслідок інтернетизації та комп’ютеризації життя / буття суспільства та людини. Завдання дослідження полягає у висвітленні концепту «мовленнєві практики» та в актуалізації проблеми полілінгвізму, який виявляється у множинних мовленнєвих практиках сучасності. Для вирішення поставлених завдань у статті використовуються феноменологічний, герменевтичний, компаративістський, культурно-антропологічний методи дослідження. Підкреслюється, що у наукових працях із питань антропології звертається увага на розуміння мовленнєвих практик як антропотехнік – творіння людиною здатності спілкуватись, обмінюватись досвідом, переживаннями, почуттями, зберігати та передавати інформацію, сприяти соціально-історичному розвитку. Інакше кажучи, вони є складником людського життя / буття. Зазначається, що усі мови містять у собі елементи політичного самоствердження. Водночас конкурентоздатність держави й окремішньої людини залежать від володіння інформацією, а тому втрата інформації у зв’язку з мовним бар’єром стає однією з актуальних соціальних проблем сучасності. Наголошується, що зсув у розумінні мови відбувся у зв’язку з появою «інструментальної мови», «мови машин», що теоретично обґрунтував М. Фуко. Так, засоби швидкого зв’язку визначили зсув у малюнку мовленнєвих практик та демонструють інноваційний складник цього процесу. Складність сучасного мовного простору пов’язана з Інтернетом і комп’ютером. Останні призвели до появи гіпертексту як інструментальної мови. Відбувається конструювання мовленнєвих практик як мережі. З’являються нові модифікації мовленнєвих практик. Підкреслюється, що множинність мовленнєвих практик пов’язана з наявністю міжнародної комунікації на різних рівнях. Полілінгвізм як напрям освіти стає одним із засобів формування життєвих компетенцій. Текстуальний характер інструментальних мовленнєвих практик виявляється в таких ознаках, як багаторівнева ієрархія, інтерактивність, мінливість, мозаїчність, віртуальність. Утворюється мова «онлайн». Висновки. Людина в умовах інформаційного суспільства, використовуючи різноманітні технології, змінює мовленнєву реальність та її складники – мовленнєві практики. Відповідно, сучасна мовна палітра потребує ретельного аналізу в інформаційному просторі глобального світу, де полілінгвізм є його головним трендом й ознакою.