Ідеологія «Русского мира» і білінгвізм

Abstract

У статті розглянуто основні підходи до розуміння новітнього російського геополітичного концепту – ідеології «Русского мира» з метою осягнення потенційних можливостей та загроз від впливу згаданої ідеології на пострадянському просторі, з огляду на специфіку мовних ситуацій та поширення двомовності в молодих демократіях. Поставленої мети допомогло досягнути використання як загальнологічних методів – аналізу та синтезу, індукції та дедукції, визначення і класифікації, порівняння та аналогії, так і теоретичних (історичний підхід), а також емпіричних (конвент-аналіз документів та інформаційних (статистичних) потоків). У результаті проведеного дослідження було акцентовано увагу на нечіткому полісемантичному характері ідеологічного концепту «Русского мира», що об’єднує в собі широку палітру трактувань, – від розуміння цього феномену як поетичної метафори до ідеї надтериторіальної ідентичності, основною складовою частиною якої виступає російська мова та котра поділяє світ на «Русский мир І», що охоплює обшири Західної Європи й Північної Америки, та «Русский мир ІІ», до якого відносяться пострадянські терени. У статті зазначається, що сучасні мовні ситуації та поширення національно-російської двомовності на пострадянському просторі зумовлені бездержавним станом етнонаціональних спільнот, асиміляційною політикою, поширенням російської мови, міграційними процесами на теренах Російської імперії та Радянського Союзу, в результаті яких за межами РФ перебувало станом на 1989 р. 25,3 млн. осіб (45% цієї спільноти – в межах УРСР), нині близько 20 млн етнічних росіян («русских»). Автор відзначає чільне місце російської мови загалом та білінгвізму зокрема серед підвалин ідеології «Русского мира», що втілюється у використанні розмитої категоріальної бази у процесі впровадження політики (в широкому спектрі дій – від правозахисної діяльності на міжнародній арені до втручання у внутрішні справи суверенних держав), спрямованої на захист прав таких категорій населення, як: «росіяни» («русские» за етнокультурною ідентичністю); «росіяни» (як «этнические россияне»; «російськомовні» («русскоязычное население»); «співвітчизники» («соотечественники»); «громадяни» («граждане») – громадяни РФ, які перебувають за кордоном і співвітчизники-негромадяни. The article considers the main approaches to understanding the latest Russian geopolitical concept – the ideology of the «Russian world» in order to comprehend the potential opportunities and threats from the influence of this ideology in the post-Soviet space given the specifics of language situations and bilingualism in young democracies. The purpose has been achieved with the use of both general logic methods – analysis and synthesis, induction and deduction, definition and classification, comparison and analogy, – and theoretical (historical approach), as well as empirical (content analysis of documents and information (statistical) flows) methods. As a result of the study, the particular attention has been paid to the vague polysemantic nature of the ideological concept of «Russian world», which combines a wide range of interpretations – from understanding this phenomenon as a poetic metaphor to the idea of supraterritorial identity, the main component of which is the Russian language and which divides the world into «Russian World I», which covers the areas of Western Europe and North America, and «Russian World II», which includes the post-Soviet territories. The article states that contemporary language situations and the spread of National Russian bilingualism in the post-Soviet space are due to the statelessness of ethno-national communities, assimilation policy, the spread of the Russian language, migration processes in the Russian Empire and the Soviet Union, as a result of which 25.3 million people were outside the Russian Federation in 1989 (45% of this community – within the USSR), and now there are about 20 million ethnic Russians. The author notes the prominent place of the Russian language in general and bilingualism in particular among the foundations of the ideology of the «Russian world», which is embodied in the use of vague categorical terminology in the process of policy implementation (in a wide range of actions – from human rights activities in the international arena to interference in the internal affairs of sovereign states) aimed at protecting the rights of the following categories of the population: «Russians» («russkiye» by ethnocultural identity); «Russians» (as «ethnic Russians»); «Russian-speaking» («russkoyazychnoye naseleniye»); «compatriots» («sootechestvenniki»); «citizens» («grazhdane») – citizens of the Russian Federation who are abroad and compatriots-non-citizens.