Крос-секторальні колаборації: категорійний дизайн і перспективи досліджень

Abstract

Стаття присвячена розгляду крос-секторальних колаборацій у контексті становлення альтернативних варіантів інституцій довготривалого міжнародного партнерства. Незважаючи на зростання уваги до міжсекторальної взаємодії, більшість матеріалів мають фрагментарний і спорадичний характер, що позначається на глибині та якості вивчення окресленого питання. Авторка дослідження робить спробу ідентифікувати ключові особливості та чинники орієнтації на спільні колабораційні практики через системний мета-аналітичний огляд наявних академічних публікацій з означеної тематики. У статті наводиться схема фрейму крос-секторальної колаборації з детальним прописуванням кожного із виокремлених елементів, зокрема, йдетья про моделювання початкових умов, процесу, структури, форс-мажорних обставин і потенційних результатів спільного вирішення конкретної проблеми. Серед додаткових факторів ініціювання міжгалузевої співпраці називаються присутність так званої «брокерської» організації, ступінь структурної вкоріненості, історія партнерських відносин, рівень довіри і легітимності. Особлива увага сфокусована на проєктуванні спільних платформ для ухвалення колективних рішень, таких як форуми, дискусійні арени і суди. Дослідниця звертається до потенційної конфліктності у відносинах, яка може бути спричинена відмінностями в очікуваннях партнерів стосовно співпраці, та відзначає конфліктні фази безпосередньо під час колаборації. Окремий акцент зроблено на форс-мажорних обставинах на кшталт дисбалансу сил у колаборації та суперечностях інституційної логіки як патернах символічного і матеріального порядку, що дозволяють встановлювати формальні і неформальні правила гри задля уніфікованої інтерпретації проблемного питання. Заключні ремарки стосуються колабораційних ефектів і критеріїв підзвітності зацікавлених сторін. Авторка також звертає увагу на перспективи подальшого вивчення міжсекторального співробітництва, у тому числі у контексті досягнення системних змін і неформального лідерства. Майбутні дослідницькі завдання мають зосередитися на розробленні чітких конструкцій для концептуалізації та практичного застосування системних трансформацій у контексті крос-секторальних колаборацій. The article is devoted to the consideration of cross-sector collaborations in terms of the formation of alternative institutions of long-term international partnership. Despite the growing attention to intersectoral cooperation, most materials are fragmentary and sporadic, which affects the depth and quality of the outlined issue. The author tries to identify the key features and factors of orientation to joint collaborative practices throughout a systematic meta-analytical review of existing academic publications on this topic. The article provides a scheme of cross sector collaboration frame with detailed prescribing of the selected elements, in particular, it is about modeling the initial conditions, process, structure, force majeure, and potential results of joint solution regarding a particular problem. Additional factors for initiating intersectoral cooperation include the presence of the so-called «brokerage» organization, the degree of structural basis, the history of partnerships, the level of trust and legitimacy. Particular attention is focused on designing general platforms for collective decision-making, including forums, discussion arenas, and courts. The researcher addresses the potential conflict within the relationship, which may be caused by differences in partners` expectations regarding cooperation, and conflict phases directly during collaboration. Particular emphasis is placed on force majeure circumstances such as the power imbalance during collaboration and the contradictions of institutional logic as patterns of symbolic and material character, allowing to establish formal or informal rules of the game for a unified problem interpretation. The final remarks concern the collaborative effects and stakeholder accountability criteria. The author also draws attention to the prospects for further study of intersectoral cooperation, especially on achieving systemic changes and informal leadership. Future research tasks should focus on developing clear constructions for the conceptualization and practical application of systemic transformations with regard to cross-sector collaborations.