Угорці Помур’я як актори політичних процесів у Республіці Словенія

Abstract

Стаття висвітлює проблему політичного представництва та участі угорської громади Словенії на сучасному етапі. Актуалізуючи проблему, авторка наголошує, що Республіка Словенія досі не розв’язала питання комфортного співіснування та рівноправ’я численних національних меншин і процес їх входження до правового поля держави не завершено й досі. Зокрема, незважаючи на автохтонний статус і конституційні гарантії, угорська меншина продовжує перебувати на периферії політичного життя та стикається з ворожим ставленням словенської більшості. Метою пропонованої публікації є комплексний і неупереджений аналіз основних аспектів участі угорців Словенії в політичних процесах усередині держави. Реалізація поставленої мети можлива лише за допомогою всього комплексу наявних загальнонаукових і спеціальних методів, особливе значення серед яких відведено методам ситуаційного та статистичного аналізу. Авторка наголошує, що процес легітимації помурських угорців почався ще в середині ХХ століття за часів Югославії, а за Конституцією 1991 р. угорська меншина Словенії отримала статус автохтонної меншини з особливими правами, зокрема у сфері місцевого самоврядування та представництва на національному рівні. Водночас у статті зазначено елемент декларативності подібних заяв офіційної Любляни. Угорці отримали недосконалу, громіздку та шаблонну систему місцевого самоврядування, що не дає їм можливості повною мірою реалізовувати свої конституційні права. Не сприяють результативності політичного представництва угорців і внутрішні конфлікти, що не вщухають ще з часів перших демократичних виборів на місцевому рівні. Джерелом конфлікту стали протиріччя між окремими муніципалітетами через різний відсоток представництва в органах самоврядування угорської громади. Це створило прецеденти монополізації та націоналізації влади в окремих регіонах компактного проживання угорської громади. Парламентські представники угорців Словенії активно лобіюють унезалежнення громади від державних дотацій і зміцнення зв’язків із державою-метрополією, що породжує негативний образ угорців серед словенської більшості. The article highlights contemporary problems of political representation and participation of the Hungarian community in Slovenia. The problem emerges full blown when the author makes the point that Slovenia has not yet settled an issue of comfortable coexistence and equality of numerous national minorities and the process of their entry into the legal field of the state have not been completed. In particular, despite its indigenous status and constitutional guarantees, the Hungarian minority remains on the fringes of political life and faces the hostile attitude of the Slovenian majority. The purpose of the proposed publication is to analyze in a comprehensive and a fact-based way the main aspects of the Slovenian Hungarians participation in political processes within the country. The implementation of the purpose in hand is possible only per the whole range of available general scientific and special methods, which particular importance is given to the methods of situational and statistical analysis. The author emphasizes that the Prekmurian Hungarians legitimizing process started in the middle of the twentieth century in a time of Yugoslavia, and according to the Constitution of 1991, the Hungarian minority of Slovenia obtained the status of an autochthonous minority with special rights in the local governance and by representation at the national level. At the same time, statements of official Ljubljana are highlighted in the article as country’s declaratory. The Hungarians received an imperfect, cumbersome and stereotyped system of local government, which does not afford them to pursue their constitutionally-protected rights in full. Internal conflicts, which have not subsided since the first democratic elections at the local level, also do not contribute to the political representation performance of Hungarians. Source of conflicts became the municipalities’ contradictions because of a different representation percentage in the local government of the Hungarian community. This created precedents for the monopolization and nationalization of Government Branch in certain regions of compact residence of Hungarian society. Parliamentary representatives of Hungarians in Slovenia are vocal supporters of the community independence from government subsidies as well as strengthening ties with the parent country, which gives rise to a negative image of Hungarians among the Slovenian majority.