Демократія та електронна демократія: сутність, стан, перспективи розвитку

Abstract

Стаття орієнтована на політичний аналіз проблеми життєздатності сучасної демократії та дослідження концепції електронної демократії, яка побудована на основі застосування нових інформаційно-комунікаційних технологій в отриманні та поширенні інформації, політичній дискусії, ухваленні суспільно-політичних рішень. Встановлено, що, по суті, криза є природним станом демократії, вона існує та розвивається завдяки своїм кризам і в цих умовах принципи, інструменти та механізми її здійснення отримують суттєві зміни відповідно до вимог часу та прогресивного розвитку цивілізації, які перезавантажують демократичні інститути, змінюють кон’юнктуру динаміки та спрямованості соціального прогресу. На основі аналізу теоретичних підходів і міжнародних нормативних документів, зокрема Резолюції 1653 (2009) «Електронна демократія» і Рекомендації CM/ Rec(2009)1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам про електронну демократію (е-демократія), аналізуються сутнісні характеристики електронної демократії, на основі останнього документа здійснено порівняльний аналіз сукупності принципів електронної демократії та загальновизнаних принципів демократії на предмет їхньої співмірності. Визначається, що електронна демократія перебуває в тісному зв’язку з демократією, за своєю суттю вона не суперечить принципам демократії та забезпечує громадянам реалізацію своїх прав у конституційно визначених положеннях щодо народовладдя та безпосереднього або представницького здійснення народом влади, що належить йому. Доведено, що електронна демократія є еволюційним кроком розвитку демократії із застосуванням нових інформаційно-комунікаційних технологій, відповідно до цього пропонується електронну демократію розглядати як інструмент демократії, який покликаний сприяти подальшому розвитку демократії та вдосконаленню демократичних інститутів. Ефективність розвитку і впровадження інструментів електронної демократії в окремо взятій державі залежить від форми державного правління, типу політичного режиму, рівня розвитку технічної інфраструктури та інформаційного суспільства, ступеня захисту та можливості забезпечення інформаційної безпеки, рівня грамотності та свідомості громадян, публічної довіри, можливостей доступу до сучасних засобів комунікації окремих категорій населення, спроможності держави утримувати, розширювати можливості та спектр застосування інформаційно-комунікаційних технологій тощо. The article focuses on the political analysis of the viability of modern democracy and the study of the concepts of e-democracy, which is based on the using of new information and communication technologies in obtaining and disseminating information, political discussion, socio-political decision-making. It is established that the crisis is essentially a natural state of democracy, it exists and develops due to its own crises in these conditions, the tools and mechanisms of its creation are significantly changed in accordance with the possibilities of time and progressive development of civilization, overloading democratic institutions dynamics and direction of social progress. The article is analyzed of theoretical approaches and international normative documents, in particular Resolution 1653 (2009) “E-Democracy” and Recommendation CM / Rec (2009) 1 of the Committee of Ministers of the Council of Europe on e-democracy and the essential characteristics of national democracy. On the basis of the last document it is carried out the comparative analysis of set of principles of electronic democracy and generally accepted principles of democracy on a subject of their cooperation. It is defined that e-democracy is closely linked to democracy, in essence it shouldn`t contradict the principles of democracy and ensure that citizens exercise their rights in the constitutionally defined provisions on public administration and cooperation or representative government of the government to which it belongs. It has been proved that e-democracy is an evolutionary path of democracy development with using of new information and communication technologies. Accordingly it’s the proposed e-democracy is considered as a tool of democracy, which calls for further development of democracy and improvement of democratic institutions. Effectiveness of development and implementation of e-democracy tools in a particular state due to the form of government, type of political regime, level of development of technical infrastructure and information society, degree of protection and information security, literacy and awareness of citizens, public trust, access to modern means of communication of certain categories of the population, the ability of the state to support, expand the capabilities and range of applications of information and communication technologies, etc.