Історична пам’ять як чинник розвитку євроскептицизму в країнах Європейського Союзу

Abstract

Євроскептицизм є важливим фактором, який визначає розвиток Європейського Союзу. Сутність феномену євроскептицизму та фактори, які впливають на його поширення, є актуальним напрямом сучасних наукових розвідок. Серед факторів, які впливають на поширення євроскептицизму, є феномен історичної пам’яті, що актуалізує вивчення зв’язку між зазначеними феноменами. Метою дослідження є вивчення взаємозв’язку історичної пам’яті та євроскептицизму в контексті можливості використання історичної пам’яті як засобу впливу на процес формування євроскептичних світоглядних установок. Використання загальнонаукових методів і методу історичного аналізу дало змогу підтвердити важливість історичної пам’яті як фактора, який має великий вплив на розвиток євроскептицизму у всіх країнах ЄС. Під час дослідження євроскептицизм було визначено як ідеологію і політичну практику, яку реалізують противники процесу формування загальноєвропейської культури пам’яті, конструювання наднаціональної політики пам’яті, стверджуючи виключну роль саме національної пам’яті, яку вони використовують як ефективний засіб боротьби за політичну владу. Досвід ЄС щодо формування загальноєвропейської культури пам’яті показав, що політика пам’яті має двоїсту природу. З одного боку, вона може бути ефективним інструментом консолідації, з іншого – має конфліктний потенціал. Показано, що істо рична пам’ять політизується, перетворюючись на інструмент політичної боротьби, а політика пам’яті – на елемент державної та партійної політики. На просторі ЄС актори політичного процесу активно використовують політику пам’яті у власних цілях і в боротьбі за владу всередині національних держав. Історична пам’ять стала важливим ресурсом євроскептиків для розширення свого впливу. Посилення значущості історичної пам’яті в житті сучасного суспільства пов’язано з результатом втрати чіткого образу майбутнього, стабільності та впевненості, що призвело до зростання суспільного інтересу до минулого. Було підтверджено, що історична пам’ять може бути використана як засіб формування масової свідомості відповідно до необхідних політичних цілей, що уможливило її використання в ролі фактора дезінтеграції та сприяло активізації євроскептичних настроїв в ЄС. Euroscepticism is an important factor in the development of the European Union. The phenomenon of Euroscepticism and the factors that influence its spread is a relevant issue in modern political research. Among the factors influencing the spread of Euroscepticism is the phenomenon of historical memory, which actualizes the study of the interrelationship between the above-mentioned phenomena. The paper aims to examine the interrelationship between historical memory and Euroscepticism in the context of the possibility of using historical memory as a tool to influence the formation of Eurosceptic worldviews. The use of general scientific methods and the method of historical analysis have confirmed the importance of historical memory as a factor that has a great influence on the development of Euroscepticism in all EU countries. The study identifies Euroscepticism as an ideology and political practice applied by opponents of the process of forming a pan-European culture of memory, constructing a supranational memory policy, arguing for the unique role of national memory, which they use as an effective means of fighting for political power. The EU’s experience in building a pan-European culture of memory has shown that memory policy has a dual nature. On the one hand, political memory can be an effective tool for consolidation, on the other – it has the potential for conflict. The results show that historical memory is politicized, becoming an instrument of politics. In the EU, political actors actively use the politics of memory for their purposes and in the struggle for power within nation states. Historical memory has become an important resource for Eurosceptics to expand their influence. The growing importance of historical memory in modern society is due to the loss of a clear picture of the future, stability and confidence, which has led to an increase in public interest in the past. It was confirmed that historical memory could be used as a means of shaping the mass consciousness under the necessary political goals, which made it possible to use it as a factor of disintegration and contributed to the intensification of Eurosceptic sentiment in the EU.