Theoretical and methodological aspects of separatism as a political phenomenon

Abstract

Сучасне суспільство вступає в епоху, що характеризується появою нових викликів: прогресивного націоналізму, тероризму, релігійної нетерпимості, а також політичного сепаратизму, що поширюється дедалі більше. Останній продемонстрував свій руйнівний потенціал наприкінці ХХ століття під час розпаду низки держав в Азії, Африці та Європі. У сучасному світі низка етнічно неоднорідних держав стикаються з етнічними проблемами, що набувають форм етнополітичних конфліктів і навіть внутрішніх (сепаратистських) війн. Таким чином, це явище виходить за рамки проблем національної та регіональної безпеки та набуває міжнародного характеру. Дослідження явища сепаратизму ускладнюється тим, що як у науці, так і в практичній політиці це явище має чітко виражений емоційний контекст, оскільки як суб’єкти відкритої політичної боротьби, так і учасники наукового дискурсу оперують фундаментальними цінностями, що корелюють з етнічною, культурною або національною ідентичністю великих соціальних груп. Сепаратизм видається однією з найскладніших проблем у галузі політичних досліджень, оскільки він пов’язаний із серйозною загрозою існуванню цілісності держави та її суверенітету. Під природою будь-якого явища (включаючи сепаратизм) ми маємо на увазі джерела, з яких воно походить. Такими джерелами є різного роду фактори: внутрішні та зовнішні; суб’єктивний та об’єктивний. Ключовою суттєвою характеристикою сепаратизму є тенденція до відокремлення груп у рамках цілісних національних утворень у зв’язку з актуалізацією територіальної та етнічної ідентичності. Отже, сепаратизм пов’язаний з емоційним та сакральним складниками масової свідомості та з атрибутами національної держави. Modern society is entering an era characterized by the emergence of new challenges: progressive nationalism, terrorism, religious intolerance, as well as increasingly asserting itself political separatism. The latter showed its destructive potential at the end of the 20th century during the collapse of a number of states in Asia, Africa and Europe, which for a long time existed as a single statehood. In the modern world, a number of ethnically heterogeneous states face ethnic challenges that take the form of ethnopolitical conflicts and even internal (separatist) wars. Thus, this phenomenon goes beyond national and regional security problems and acquires an international character. The study of the phenomenon of separatism is complicated by the fact that both in science and practical politics, it has a clearly expressed emotional context, since both the subjects of an open political struggle and participants scientific discourse operate with fundamental values that affect the ethnic, cultural or national identity of large social groups. Therefore, separatism seems to be one of the most difficult problems in the field of political and conflictological studies, since it is associated with a serious threat to the existence of the integrity of the state and its sovereignty. By the nature of any phenomenon (including separatism), we mean the sources from which it was formed. Such sources are various kinds of factors: internal and external; subjective and objective. The key essential characteristic of separatism is the tendency to separate groups within integral national formations in connection with the actualization of territorial and ethnic identity. Thus, separatism is associated with the emotional and sacred component of the mass consciousness and with the attributes of the nation state.