Специфіка перекладу новітніх китайськомовних науково-технічних термінів (на матеріалі китайської, англійської, німецької, української та російської мов)

Abstract

Статтю присвячено вивченню специфіки перекладу новітніх китайськомовних науковотехнічних термінів англійською, німецькою, української та російською мовами. У дослідженні розглянуто тактико-стратегічні вектори маніфестації науково-технічного дискурсу; уточнено поняття «терміни», «термінологія», «науково-технічний дискурс». Терміни асоційовано з точним мовним позначенням спеціалізованих понять, що виражаються іменниками, номінативними, дієслівними та прислівниковими словосполученнями. Термінологію у визначеному форматі ідентифіковано як сукупність термінів, що функціонують у науково-технічній та інших професійних галузях. Науково-технічний дискурс детерміновано крізь призму його подвійної природи (лінгвістичної та екстралінгвістичної) як дискурс науки і техніки, науково-керований дискурс, екстралінгвістичний фон якого пов’язаний з передумовами для започаткування розробок у галузі науки і техніки поряд з внутрішньодержавним розвитком та міжурядовою співпрацею. Схарактеризовано лінгвістичні особливості досліджуваних термінів та перекладацький конструкт у їх відтворенні англійською, німецькою, української та російською мовами. Стратегію комунікативно-рівноцінного / еквівалентного перекладу визначено провідною в плані реалізації комунікативної інтенції автора тексту оригіналу мовою перекладу. Проаналізовано перекладацькі тактики, що можуть сприяти адекватному сприйняттю наукового повідомлення: тактика передачі когнітивної інформації; тактика коректного оформлення інформації (відповідно до норм мови перекладу). Автором специфіковано найпоширеніші перекладацькі трансформації під час репродукції інноваційних китайськомовних термінів германськими та слов’янськими мовами: транслітерація (транскрипція, транскодування), еквівалентний переклад, аналог, калька, описовий переклад. The article is devoted to the study of the translation specificities of rendering the innovative Chinese scientific and technical terms into English, German, Ukrainian and Russian. The tactical and strategic vectors determining the manifestation of scientific and technical discourse have been specified; the notions “terms”, “terminology”, “scientific and technical discourse” have been clarified. We associate terms with the exact linguistic designation of specialised concepts expressed by nouns, nominative, verbal and adverbial phrases. We identify terminology as an aggregate / set of terms that function within scientific, technical and other professional fields. Scientific and technical discourse is determined through the prism of its dual nature (linguistic and extralinguistic) as a discourse of science and technology, a scientifically-driven discourse, the extralinguistic background of which is associated with the prerequisites for launching innovative scientific (and technical) projects, alongside intrastate development and intergovernmental cooperation. The linguistic features of the terms under study and the translation construct used while reproducing them from Chinese into English, German, Ukrainian and Russian have been characterised. We define the strategy of communicatively equivalent / equivalent translation as the leading one in terms of implementing the communicative intention of the author of the source (original) text in the target language. The article analyses translation tactics which can contribute to an adequate perception of a scientific message: the tactics of transferring cognitive information; the tactics of correct information layout (in accordance with the norms of the target language). The author specifies common translation transformations enabling adequate reproduction of innovative Chinese terms in Germanic and Slavonic languages: transliteration (transcription, transcoding), equivalent translation, analogue, loan translation, descriptive translation.