The peculiarities of rendering phonеtic and graphical stylistic devices in children's literature translation

Abstract

The article is dedicated to the issue of possible difficulties of rendering phonetic and graphical stylistic devices in translating English belles-lettres texts into Ukrainian. The survey of the existing theoretical works on this topic has revealed the relevance of the sound imitation and other ways of sound instrumentation in the general stylistic and pragmatic effect of the literary work. It has been proved that typological discrepancies on one hand, and ethnic and cultural differences on the other hand result in additional challenges for belles-lettres literature translators. In this respect children's literature requires special techniques in translation as young readers' perception is more dependent on the translator's skill. The research was carried out on the basis of K. Grahame's fairy tale «The Wind in the Willows» and its Ukrainian translation by A. Sahan «Вітер у вербах». The phonetic and graphical stylistic devices and the mechanism of their functioning in English children's literature served as the object of the research, the subject being the peculiarities of rendering these devices in Ukrainian translation. The objective of the research was to provide the most efficient ways of rendering the phonetic and graphical stylistic devices in translation into the typologically different language. It has been concluded that onomatopoeic words are more aptly rendered by means of the search for the analogue, while in preserving assonance and alliteration losses in rendering are more inevitable due to the typological discrepancies on the phonetic and lexical levels. However, the employment of translation transformations allows to optimize the quality of translation. The perspective is seen in the study of the figures of speech of other linguistic levels and the ways of their rendering in Ukrainian translation. Статтю присвячено можливим труднощам відтворення фонетичних і графічних стилістичних засобів у перекладі англійських художніх текстів українською мовою. Огляд наявних теоретичних праць за цією тематикою дозволив дійти висновку про важливість звуконаслідування та інших звукозображальних засобів у створенні загального стилістичного та прагматичного ефекту літературного твору. Було доведено, що типологічні відмінності з одного боку та етнічні і культурні розбіжності з іншого, створюють додаткові перешкоди до якісного перекладу художньої літератури. У перекладі дитячої літератури вміння перекладача має найбільший вплив. Дослідження провадилось на матеріалі літературної казки британського письменника К. Грема «The Wind in the Willows» та його українського перекладу А. Саганом «Вітер у вербах». Об'єктом дослідження слугували фонетичні та графічні стилістичні засоби і механізм їх функціонування у англійській дитячій літературі, предметом – особливості передачі цих засобів у перекладі українською мовою. Мета дослідження полягала у визначення найбільш ефективних засобів передачі фонетичних і графічних стилістичних засобів у перекладі типологічно неблизько спорідненими мовами. Було зроблено висновки, що ономатопічні слова краще передаються за допомогою підбору аналогів, у той час як при спробі зберегти асонанс і алітерацію втрати неминучі внаслідок типологічних відмінностей на фонетичному та лексичному рівнях. Було з'ясовано, що у цілому відсоток повноти відтворення фонетичних і графічних стилістичних засобів становить 45%. Застосування перекладацьких трансформацій дозволяє оптимізувати якість перекладу. Серед найбільш розповсюджених слід назвати заміну на інший стилістичний засіб або експлікація. Перспектива вбачається у дослідження фігур мовлення інших рівнів та способів їх відтворення в перекладі українською мовою.