Історичні витоки унітаризму як форми державного устрою України в конституційно-правових актах

Abstract

Актуальність вивчення історичного бекграунду унітаризму в конституційно-правових актах зумовлена необхідністю спростування тверджень щодо волюнтаристського способу вибору унітаризму як форми державного устрою України в 90-х рр. та ідей щодо необхідності радикальної зміни державного устрою України на федералізм, що загрожує територіальній цілісності держави. Мета статті полягає у вивченні історичних витоків унітаризму як форми державного устрою України, найбільш релевантним методом дослідження є історико-правовий аналіз. Унітарна форма державного устрою довела свою дієвість, вона простежується в різних моделях побудови української державності – УНР, Гетьманату, ЗУНР, Директорії УНР. Державний устрій УНР можна визначити як унітарну відносно децентралізовану республіку. Тобто вже тоді йшлося про закріплення принципу децентралізації в унітарній державі. В Основному Законі УНР надала право національним меншинам на впорядкування своїх культурних прав у національних межах. Лише проєкт Конституції О. Ейхельмана базувався на федеративному державному устрої, який вважався найбільш ефективним для збереження територіальної цілісності України, на території якої на поч. ХХ ст. відбувалися неодноразові спроби формування державних утворень, у тому числі за національною ознакою. Однак втілений на практиці федеративний устрій ніколи не був, що є суттєвою пересторогою для його застосування, з огляду на цивілізаційний поділ України на Схід та Захід, а також тривалий досвід перебування її територій у складі сусідніх держав. Історія радянської України не вирізняється особливими здобутками і внеском у державотворення, що пояснюється тоталітарним політичним режимом централізованої федеративної держави, до складу якої входила Україна. Конструктивними елементами варто вважати те, що саме за радянського періоду до складу України повернулися історичні території – Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття і об’єдналися в єдиній, нехай і залежній від союзної влади державі; Україна залишалася неподільною, формально, порівняно самостійною – в громадській думці утверджувалася правова суб’єктність України як окремої держави, що відіграло ключову роль у проголошенні незалежності. Унітаризм, закладений в основу державотворення протягом історії, сприяв збереженню територіальної цілісності держави в умовах етнополітичного розколу, відцентрових тенденцій, латентних регіональних проявів сепаратизму, анексії та окупації територій. The urgency of studying the historical background of unitarism in constitutional acts is due to the need to refute allegations about the voluntarist way of choosing unitarism in Ukraine in the 90’s and ideas about the need to radically change the state system of Ukraine to federalism that threatens territorial integrity. The purpose of the article is to study the historical origins of unitarism in Ukraine, the most relevant method of research is historical and legal analysis. The unitarism proved its effectiveness, it can be traced in various models of building Ukrainian statehood – UPR, Hetmanate, ZUNR, Directory of the UPR. The state system of the Ukrainian People’s Republic can be defined as a unitary relatively decentralized republic. Only the draft Constitution of O. Eichelman was based on the federal state system, which was considered the most effective for preserving the territorial integrity of Ukraine, on the territory of which at the beginning. XX century there were repeated attempts to form state formations, including on national grounds. However, the federal system has never been realized, which is a significant precaution for its application, taking into account civilizational division of Ukraine into East and West, as well as the long experience of its territories as parts of neighboring states. The history of Soviet Ukraine hasn’t displayed special achievements, which is explained by the totalitarian political regime of the centralized federal state, which included Ukraine. Constructive elements were that during the Soviet period the historical territories – Eastern Galicia, Northern Bukovina and Transcarpathia – returned to Ukraine and united in a single state; Ukraine remained indivisible and relatively independent, which played a key role in the declaration of independence. Unitarianism helped to preserve territorial integrity of the state in conditions of ethno-political division, centrifugal tendencies, latent regional separatism, annexation and occupation of territories.