Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11895
Назва: Ідеологічний чинник і Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин
Інші назви: Ideological factor and the Versailles-Washington system of international relations
Автори: Прихненко, Максим Іванович
Парчевська, Вікторія Віталіївна
Ключові слова: світова революція
реалполітика
Версальсько-Вашингтонська система
гетерогенність
Комінтерн
ідеалістична політика
heterogeneity
Versailles-Washington system
Comintern
idealistic politics
realpolitik
world revolution
Дата публікації: 2021
Видавництво: Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»
Бібліографічний опис: Прихненко М. І. Ідеологічний чинник і Версальсько-Вашингтонська система міжнародних відносин / Максим Іванович Прихненко, Вікторія Віталіївна Парчевська // Політикус : наук. журнал. – 2021. – № 1. – С. 121–125.
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено дослідженню політико-ідеологічних процесів у період Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин. Актуальність роботи зумовлено зосередженістю на аналізі альтернативних ідей, що існували в міжвоєнні роки. Мета публікації полягає у вивченні явищ, які спричинили появу політикоідеологічного розколу в міжнародних відносинах після Першої світової війни. Перемога в Росії Жовтневої революції під проводом більшовиків активізувала в інших державах діяльність ліворадикальних сил, які прагнули світової пролетарської революції. Ця ідея не збігалася з розумінням держави-нації як основного учасника міжнародних відносин. Для об’єднання всіх комуністичних партій світу було створено Третій Інтернаціонал із центром у Москві, який став інструментом впливу СРСР на внутрішню політику інших держав. Методологічну основу дослідження склав комплекс взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих сучасних загальнонаукових та спеціальних методів і підходів. Системний метод забезпечив дослідження взаємодії учасників міжнародних відносин у міжвоєнні роки. Завдяки використанню аналітико-синтетичного методу вдалося визначити чинники, що вплинули на появу політико-ідеологічного розколу Версальсько-Вашингтонської системи. Структурно-функціональний аналіз дав змогу охарактеризувати мотиви створення Комінтерну. Автори наголошують на тому, що досліджуваний політико-ідеологічний контраст поглибився завдяки гетерогенності, яку можна назвати однією з фундаментальних ознак міжвоєнної системи міжнародних відносин. Поширення сумнівів у беззаперечній визначальності ролі національної держави як актора було поглиблено входженням мультинаціональних держав – США та Радянського Союзу – до Версальсько-Вашингтонської системи. Зазначені процеси згенерували появу ідеалістичної політичної традиції з принципом колективної безпеки на противагу реалістичній, заснованій на балансі сил. Наявність протилежних підходів до розуміння сутності міжнародних відносин сприяла виходу на світову арену ідеологій, що виходили за межі націоналізму. The article is devoted to the study of political and ideological processes in the period of the Versailles-Washington system of international relations. The relevance of the work is due to the focus on the analysis of alternative ideas that existed in the interwar years. The purpose of the publication is to study the phenomena that led to the emergence of political and ideological divisions in international relations after the First World War. The victory of the October Revolution in Russia under the leadership of the Bolsheviks intensified the activities of left-wing radical forces in other states, which sought a world proletarian revolution. This idea did not coincide with the understanding of the nation-state as a major participant in international relations. To unite all the communist parties in the world, the Third International, based in Moscow, was created, which became an instrument of the Soviet influence on the domestic policy of other states. The methodological basis of the study was a set of interconnected and complementary modern general scientific and special methods and approaches. The systematic method provided a study of the interaction of participants in international relations in the interwar years. Thanks to the use of analytical-synthetic method, it was possible to identify the factors that influenced the emergence of political and ideological division of the Versailles-Washington system. Structural and functional analysis made it possible to characterize the motives for the creation of the Comintern. The authors emphasize that the studied political and ideological contrast has deepened due to heterogeneity, which can be called one of the fundamental features of the interwar system of international relations. Doubts about the unquestionable definability of the role of the nation state as an actor were deepened by the entry of multinational states – the United States and the Soviet Union – into the Versailles-Washington system. These processes generated the emergence of an idealistic political tradition with the principle of collective security as opposed to a realistic one based on a balance of power. The presence of opposing approaches to understanding the essence of international relations contributed to the entry into the world arena of ideologies that went beyond nationalism.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): dspace.pdpu.edu.ua/jspui/handle/123456789/11895
Розташовується у зібраннях:2021

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Prykhnenko.pdf181.46 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.