Підходи до розуміння категорії «політичний ризик»: класичні та сучасні концепції

Abstract

Сучасний світовий розвиток наглядно демонструє значущість теорії управління політичними ризиками, адже кількість останніх, а також суб’єктів, що їх породжують, демонструє тенденцію значного зростання. Метою цього дослідження є виявлення змін характеру політичних ризиків в останні десятиліття й виокремлення тенденцій концептуалізації цього поняття через осмислення поточних суспільно-політичних подій. Автори використовували історичний, системно-структурний, структурнофункціональний метод, а також методи порівняння, аналізу та синтезу. У статті досліджено основні підходи до розуміння категорій «ризик» та «політичний ризик» на основі зіставлення класичних та сучасних концепцій. Виокремлено сучасні тенденції в дослідженні політичних ризиків, описані крізь призму подій/ризиків останніх десятиліть. Розглядаються різні трактування поняття «політичний ризик», які існують нині в політичній науці. Автори визначають, що на ранніх етапах концептуалізації політичних ризиків їх суть зводилася або до оцінки конкретних ризиків для міжнародних фірм через рішення уряду країни-реципієнта іноземних інвестицій, або до вивчення загальної сукупності економічних та неекономічних ризиків, пов’язаних із соціально-політичним середовищем у відповідній державі. У статті доводиться, що класичний підхід до аналізу політичних ризиків передбачав врахування двох основних чинників – вплив уряду на іноземних інвесторів та загальний стан бізнес-середовища відповідної країни. З поступом глобалізації, ускладненням політичних процесів, посиленням ролі недержавних акторів до цих чинників додалися також необхідність врахування нестабільності зовнішнього середовища (зокрема оцінювання потенціалу впливу третіх країн), прорахунок поряд з державними джерелами ризику й недержавних; врахування непрямих обмежувальних методів щодо іноземних інвесторів. Автори доходять висновку, що політичний ризик є найбільш небезпечним різновидом ризику. Він безпосередньо пов’язаний із розвитком політичного процесу, який зачіпає державні, громадські, корпоративні та індивідуальні інтереси. Сам по собі політичний ризик не є чимось матеріальним, але його ігнорування може призвести до втрати конкретних людських життів, матеріальних та фінансових ресурсів. The modern world development clearly demonstrates the importance of the theory of political risk management, as the number of them, as well as the entities that generate them, show a trend of significant growth. The purpose of this study is to identify changes in the nature of political risks in recent decades and to identify trends in the conceptualization of this concept through the understanding of current socio-political events. The authors used historical, system-structural, structural-functional method, as well as methods of comparison, analysis and synthesis. The article explores the main approaches to understanding the categories of “risk” and “political risk” based on the comparison of classic and modern concepts. Current trends in the study of political risks, described through the prism of events / risks of recent decades, are highlighted. Different interpretations of the concept of “political risk” that exist in political science at the moment are considered. The authors determine that in the early stages of conceptualization of political risks their essence was reduced either to the assessment of specific risks for international firms through the decision of the government of the recipient country of foreign investment, or to study the overall set of economic and noneconomic risks associated with socio-political environment state. The article argues that the classical approach to political risk analysis involved two main factors: the government’s influence on foreign investors and the general state of the country’s business environment. With the progress of globalization, the complexity of political processes, the strengthening of the role of non-state actors to these factors were also added: the need to take into account the instability of the external environment (including assessing the impact of third countries); miscalculation along with state sources of risk and non-state; taking into account indirect restrictive methods against foreign investors. The authors conclude that political risk is the most dangerous type of risk. It is directly related to the development of a political process that affects state, public, corporate and individual interests. Political risk in itself is not something material, but ignoring it can lead to the loss of specific human lives, material and financial resources.