Einfluss des militärpolitischen Konflikts in der Ukraine auf die Migrationsprozesse in EU-Länder (am Beispiel Transkarpatiens)

Abstract

Статтю присвячено дослідженню впливу військово-політичного конфлікту в Україні на процеси міграції в країни Європейського Союзу (на прикладі Закарпатської області). Для пояснення причин сучасної міграції в Україні – як і в усьому регіоні Центральної та Східної Європи – найбільш вживаною є теорія людського капіталу, відповідно до якої соціально-демографічні характеристики особи – вік, стать, громадянський статус, освіта, навички, зайнятість, соціальні зв’язки – є важливим фактором для прийняття рішення про виїзд, вибір країни для міграції та її модель – маятникову чи на постійній основі. Водночас, як пояснює концепція кумулятивної причинності, міграція є сталим феноменом, який підтримується факторами мереж, культури міграції, розподілу людського капіталу. Найновіші дослідження виділяють декілька тенденцій – включно нових – у міграції в Україні в період 2014–2016 років, а саме: переважний формат трудової міграції, тенденція переходу частини «маятникових» мігрантів у статус постійних, поява феномену внутрішньо переміщених осіб із Донбасу й Криму, які розв’язували проблему соціально-економічної адаптації до нових умов життя в інших регіонах. Дослідник міграції з України розв’язує ті самі труднощі, що й усі науковці, що вивчають цю проблематику в регіоні Центральної та Східної Європи. Насамперед акумуляція статистичних даних ускладнюється об’єктивними причинами (невідповідність статистичних систем України і європейських країн; фіксація на кордоні насамперед факту перетину кордону без визначення мети такої дії), які не дозволяють мати повну картину щодо кількості осіб, які виїжджають за кордон, їхню мотивацію. У державах Європейського Союзу урядові структури обраховують лише кількість дозволів на проживання чи працевлаштування, що не дозволяє мати точні дані про кількість осіб, які перебувають на сталій основі в країні, тим більше мету їх перебування (навчання, працевлаштування, ведення бізнесу, приватні цілі). У країнах виїзду лише незначна кількість громадян офіційно фіксує факт виїзду за кордон шляхом зняття з реєстрації (у випадку України), не маючи стимулу робити цього. Офіційні структури не мають мотивації включати у форми фіксації статистичної інформації додаткові питання, що обмежує емпіричну основу для дослідження. Статистичний та інші види аналізу такого явища ускладнює також переважання маятникової, прикордонної міграції, а отже обмежений рівень фіксації такого явища. Автори стверджують, що внутрішня політична нестабільність, погіршення багатьох соціально-економічних показників, анексія Криму Росією, а також військовополітичний конфлікт на Донбасі стали ключовими факторами, які мали вплив на міграційну ситуацію в Україні. Зроблено висновок, що міграційні процеси в Україні, зокрема на Заході України й у Словаччині, можуть розгортатися за декількома сценаріями, зміст яких будуть визначати декілька основних факторів. Насамперед йдеться про розвиток чи згортання військово-політичного конфлікту на Донбасі, гарантування особистої безпеки й безпеки власності громадян, їхніх прав і свобод. Важливим чинником є економічна ситуація в Україні, зменшення корупції та покращення якості функціонування державних інститутів взагалі. In diesem Artikel wird das Problem „Einfluss des militärpolitischen Konflikts in der Ukraine auf Migrationsprozesse in EU-Länder (am Beispiel Transkarpatiens)“ erforscht. Die Ursachen für die Migration in der Ukraine sowie in Mittel- und Osteuropa bestimmt die sog. Theorie des sozialen Kapitals. Laut dieser Theorie sind solche sozial-demographische Personencharakteristika wie Alter, Geschlecht, zivilrechtlicher Status, Ausbildung, Gewohnheiten, Erwerbstätigkeit und soziale Beziehungen ein wichtiger Faktor für die Auswanderung. Dabei werden das Zielland und der Migrationstyp gewählt (Pendel- oder langfristige Migration). Nach der Konzeption der kumulativen Kausalität ist die Migration zugleich ein bekanntes Phänomen, das durch Netzwerke, Migrationskultur. Nach neusten Forschungen zeichnen sich folgende Tendenzen ab: in den Jahren 2014–2016 dominierte in der Einwanderungspolitik der Ukraine Arbeitsmigration, ein Teil von sog. „Pendelmigranten“ fanden ihren ständigen Aufenthaltsort im Ausland, Binnenflüchtlinge aus Donbass und aus der Krim lösten das Problem der sozioökonomischen Adaption an neuen Lebensbedingungen in anderen Regionen. Der Forscher ukrainischer Migration geht dieselben Probleme an, wie alle andere Wissenschaftler, die diese Problematik in Mittel- und Osteuropa erforschen. Vor allem wird die Ansammlung von statistischen Daten durch objektive Gründe kompliziert (unpassende statistische Systeme der Ukraine und EU-Länder, Grenzüberschreitung ohne Hinweis auf Reiseabsicht). Solche objektive Ursachen geben uns keine Auskunft über die Zahl der Menschen, die ins Ausland ausreisen, ihre Motivation. In den europäischen Ländern errechnen die Regierungsbehörden nur die Anzahl von Aufenthalts- oder Arbeitsgenehmigungen. Ebendarum lässt es sich nicht bestimmen, wie groß ist die Zahl von denen, die sich im Land auf einer ständigen Grundlage aufhalten umso mehr ihr Aufenthaltszweck (Studium, Arbeitsbeschaffung, Festanstellung, Geschäftstätigkeit, Privatabsichten). In den Ausreiseländern registriert nur eine geringe Anzahl von Bürgern offiziell ihre Ausreise durch Abmeldung (wie im Fall der Ukraine), weil sie dafür keinen Stimulus haben. Offizielle Institutionen möchten keine Nebenfragen in die statistische Datenregistrierung aufnehmen, was empirische Forschungsgrundlagen beschränkt. Statistische Auswertung und andere Analysearten dieser Erscheinung wird auch durch Dominanz der Pendelmigration kompliziert, und als Folge – begrenzte Festlegung dieses Phänomens. Die Autoren behaupten, labile innenpolitische Situation, Verschlechterung vieler sozialökonomischer Kennziffer, Krim-Annexion durch Russland und auch militärpolitischer Konflikt im Donbass wurden zu Schlüsselfaktoren, die einen Einfluss auf Migrationssituation in der Ukraine ausgeübt haben. Es wurde zum Schluss gekommen, dass sich Migrationsprozesse in der Ukraine – und zwar im Westen des Landes und in der Slowakei – nach einigen Zukunftsszenarien entwickeln können. Es hängt von folgenden Faktoren ab: Eskalation der Beilegung des militärpolitischen Konflikts in der Ostukraine, Gewährleistung persönlicher Sicherheit, Eigentums der Bürger, ihrer Freiheiten und Rechte. Noch ein wichtiger Faktor ist die Wirtschaftssituation und Korruptionsbekämpfung in der Ukraine.